Колірні образи поеми А. А. Блоку “Дванадцять”. Образ вітру
1. Традиційне значення білого кольору і його трансформація в поемі. 2. Червоний колір. 3. Поетика чорного кольору. 4. Образ вітру. Гуляє вітер, пурхає сніг Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені, Навкруги – вогні, вогні, вогні…
А. А. Блок У поезії А. А. Блоку дуже велике значення має колірна символіка. Головні кольори для Блоку – білий і червоний. Вони і їхні відтінки з’явилися вже в першій книзі, в “Віршах про Прекрасну Даму”. Розглянемо ж традиційні значення цих квітів і те, який зміст вони знаходять у творчості поета.
Уже в стародавності білий колір виділяли особливо – разом із червоним і чорним він входив у тріаду основних квітів. Древні тлумачили білий колір як символ усілякого блага, радості, чистоти, здоров’я, збільшення потомства, миру, згоди. Це найясніший колір – колір одягів небесних богів, святих, праведників, знак очищення й прилучення до добра. У стародавності воду називали білою, тому що білий колір зв’язувався з тими благами,
Це символ безгріховності, безтурботності. Християнська релігія цілком сприйняла символіку білого зі Старого завіту Тепер це символ божества у всіх религиях миру. Білий означає радість, веселощі духу, традиційно протиставляється чорному як кольору злих сил. У поезії початку XX століття білий – самий уживаний колір.
У ньому поети бачать містичну невизначеність, повну можливостей, яким не призначено збутися. Уважається, що білий пов’язаний з негативними емоціями й з думками, зверненими в потойбічний мир. “Біле світло” звичайно протипоставлене “того світла”. В А. А. Блоку білий колір і його відтінки: сніжний, блідо-білий, світлий, ясний, перловий, – означають смерть, тугу, холод, відчуженість. Білизна стає ключовим поняттям у його віршах, також як і в інших символістів.
Білий сніг – це символ нового життя, очищення Білому кольору в Блоку завжди супроводжує червоний. Є припущення, що червоний колір був першими, заміченими людьми. Найдавніші міфи зв’язували із червоним створення людини.
У російських селян XІX – початку XX століть весільне вбрання було червоним. Традиційні значення червоного кольору – це любов, пристрасть, тепло, радість, міць. Червоне в народній культурі протипоставлено білому як не біле, пофарбоване Це колір життя, сонця, родючості, здоров’я й у той же час колір потойбічного миру. Червоний колір використовувався в стародавності як оберіг, символ життя, здоров’я. Уважалося, що він захистить від змії, мишей, вовка, віджене злих парфумів і непогоду.
Він пов’язаний з вогнем і кров’ю, його значення проявляється в словах “гарний, коштовний, прекрасний, парадний”. “Жінки в червоному” по народних повір’ях – вісниці нещастя. У протиставленні сполучень квітів червоний з білим означає життя, світло, здоров’я, а чорний з жовтим – смерть, тьму, хворобу. Червоний колір має й негативні значення – смерть, убивство, гріх, насильство, відплата, демонічні сили.
В XX столітті червоний колір стало кольором революції, відновлення Кубісти, супрематисти, футуристи виділяють його як колір сили, енергії, мужності, люті, войовничості. Письменники й поети бачать у червоному пророчий символ. А. Білий бачить у ньому гієну вогненну, Максим Горький – кровавуюрасправу. В А. А. Блоку червоний – колір “Горення”, пожежа революції “Біле” і “червоне” у поемі “Дванадцять” – це, за твердженням критиків, дуалізм Космосу й Хаосу, Шляху й Безпутності, Бога й Диявола, Христа й Антихриста. Вони врівноважені й втілені в загадковій, примарній фігурі, Ісуса Христа в білому віночку із троянд (біле, червоне), що йде по кривавому снігу (червоне, біле) поперед засніжених червоноармійців (біле, червоне).
Поема, довгий час що сприймався як революційна, має більше глибоке значення. Ми бачимо Христа, що веде за собою дванадцять апостолів під кривавим червоним прапором Але не значить же це, що він освячує терор? Але це поема більше релігійна, чим революційна, і символічний “білий віночок із троянд” – це містична біла троянда, свята кров. Блок з’єднує в одна біла й червоне, святість і блюзнірство. Нестримна стихія, що виразилася також і в карнавальній стилістиці поеми – от що виражає в поемі червоний колір.
Червоний прапор – це символ переможного кінця й кривавого сьогодення Чорний колір сприймається найчастіше негативно – це символ зла, на противагу білому – кольору добра. Він символізує гординю, таємну заздрість, злість, підлість. Древні індуси зв’язували чорний колір зі станом пригніченості. Це колір темряви, суму, смерті, скорботи, жалоби.
Він символізує відмову, повне зречення або неприйняття, порожнечу, хаос, відсутність кольору, ідею небуття, зникнення Революційний Петербург Блок зображує як розколотий надвоє мир, протистояння чорного й білого. Чорним кольором у поемі Блоку пофарбовані вітер, небо, “чорна, чорна злість у груди”, ремені гвинтівок. Всі три кольори в поемі відбивають час.
Чорний колір – колір чорного минулого, червоний – це криваве сьогодення й білий – це світле майбутнє. Треба помітити, що поему Блок написав, уже осмисливши революцію, а не по гарячих слідах Відтворивши атмосферу революційного Петербурга, він наповнив поему яскравими образами. Один з них – образ вітру. Це символ революції, що змітає все на своєму шляху, символ змін, урагану, що зносить все старе й несе нове життя: Вітер, вітер!
На ногах не коштує людина. Вітер, вітер – На всьому божому світлі! …Вітер веселий И зол, і радий. Крутить поділи, Перехожих косить, Рве, мне й носить Великий плакат: “Вся влада Установчим Зборам”… У своїй статті “Інтелігенція й революція” Блок говорить про революцію як про стихію, вихор, сніжний буран, готовому підняти світовий циклон – “роздути світова пожежа”.
Вітер хльостає представників старого миру – попа, бабу, буржуя: Вітер хльосткий! Не відстає й мороз! І буржуй на перехресті В комір сховав ніс.
Багата система образів і символів дозволяє авторові показати перехід від хаосу минулого до гармонічного майбутнього Він бачить у цьому щирий зміст революції. Ліричний герой Блоку привітає революцію, сам же поет ставиться до революції більше як до містичної події, ніж історичному. Боротьба нового миру зі старим несла трагічні наслідки, але багато чого, у тому числі й колірній символіці поеми, говорить нам про те, що поет уважав це закономірним і необхідним заради майбутнього
(1 votes, average: 5,00 out of 5)