Казкові образи у вступі до поеми 0. Пушніна “Руслан і Людмила”

Про те, що поема буде казкова, Олександр Сергійович Пушкін розповідає ще в перших рядках. Він переносить свого читача до казкової країни, яку називає “Лукомор’я”. “Край Лукомор’я дуб зелений…” – починається поема, і ми вже ба­чимо зелені луки, над якими височить могутній дуб. Це той самий дуб, першодере – во, на якому тримається Всесвіт. Про те, що це саме той дуб, свідчить і хвостатий та вусатий персонаж, який ходить круг золотого ланцюга, .яким той першодуб обмота­ний. Кіт цей не простий, а вчений. Про це ми дізнаємося із

рядків Пушкіна. Мабуть, саме кіт розповість усім казку про пригоди Руслана та його нареченої Людмили.

Іде праворуч – спів заводить, Ліворуч – казку гомонить…

Світ Лукомор’я населений лісовиками, русалками, страхітливими і потворни­ми звірами, чарівними істотами.

Тут є тридцять витязів чудових, які з хвиль виходять смарагдових! Вже тут, у вступі, ми зустрічаємо Чорномора – чаклуна, який через ліси і моря несе Руслана-богатиря. Тут ми знаходимо і казку Василя Жуковського про Царівну і Сірого Вовка, і знамениту Бабу-Ягу із хатинкою на курячих ніжках! А ось іще один казковий персонаж – “цар

Кощій над златом чахне…”

Вступ до “Руслана і Людмили” – немов невелика увертюра перед початком опери в театрі, у якій можна почути майже всі головні теми твору. Казкові герої у вступі – немов на параді, постають перед читачем, схожі на яскраві різнокольо­рові картинки. І сам автор наче сидить під тим дивним дубом і співає нам, мов прадавній співець: “І я там був, і мед я пив; Над морем бачив дуб зелений, При нім сидів, і кіт учений, Своїх казок мене учив…”

Пушкін усьому світу показує: от така російська казка, от такі її герої! Він го­ворить: “Там руський дух… там Руссю пахне!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Казкові образи у вступі до поеми 0. Пушніна “Руслан і Людмила”