Осуд війни в поезії Олександра Блоку

У відмінність від більшості письменників-модерністів Блок із самого початку засудив імперіалістичну війну. Це виявилося вже в тім, що він майже зовсім не відгукнувся на неї, якщо не вважати два вірші, що прямо ставляться до теми війни (“Петроградське небо каламутилося дощем”, “Шуліка), і деякі відзвуки в інших віршах. Основні мотиви в цих добутках – безглузда загибель людей –

Ця жалість – неї заглушає пожежу Грім знарядь і тупіт коней Смуток – неї застеляє отруєна пара З галицьких кривавих полів… – і тривога за долю Батьківщини – в “Шуліці”: Ідуть століття, шумить війна, Встає заколот, горять села, А ти все та ж, моя країна, У вроді заплаканої й древньої Доколе матері тужити? Доколе шуліці кружляти?

Найбільше Значним добутком Блоку переджовтневої пори є поема “Солов’їний сад” , у якій підведений “своєрідний підсумок міркуванням Блоку про життя й пр самому себе” . У вірші 1908 року “Травень жорстокий з білими ночами” Блок писав, що для людини всього “достойней за важким плугом у свіжих росах поутру йти!”. В “Солов’їному саду” тема праці розвивається на новій філософській і суспільно-літературній основі. Герой поеми займається простою працею – він возить на ослу камені до залізниці. Шлях його лежить повз солов’їний сад, куди “не доносяться життя проклятья”, і, спокушений...

цим, він іде туди, в объятья “чародійки”. Але-

Нехай укрила від дольнего горя стіна, ЩоПотонула в трояндах, Заглушити гуркотання моря Солов’їна пісня не вільна! И герой поеми залишає сад

Блок, однак, нещадний до свого героя, що змінив життя. Зрада дорого йому коштувала: він залишився на самоті, його місце в житті вже зайнято:

А с стежки, протоптаної мною, Там, де хатина колись була, Став спускатися робітник з киркою, Погоняя чужого осла

У той же час “Солов’їний сад” полемічно спрямований і проти тих поетів – “чистих ліриків”,- які проповідували теорію ізольованої насолоди щастям. Особливо важливо те, що Блок тут прямо полемізує зі своїм учителем – Фетом, зокрема з його віршем “Ключ”, а також баладою “Соловей і троянда”. “Написаний… напередодні революції, “Солов’їний сад” містить у собі вирок всьому самому привабливому, самому упоительному, самому, здавалося б, поетичному, що могли пред’явити апологети старого миру в переддень його катастрофи” .

Художник, писав Блок, “повинен чесно дивитися, а дивитися художньо чесно, значить – дивитися в майбутнє”. Сам він дивився саме так. Чим ближче було до моменту здійснення соціалістичної революції, тим ясніше – відносно! – розумів поет деякі сторони соціального й громадського життя. Він привітав лютневу революцію, але розцінював її лише як початок більших подій, як прелюдію до більше серйозних здійснень


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...