Бєляєв герой комедії І. С. Тургенєва “Місяць у селі”

Схожі твори:

1. Лопахін – герой комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” На відміну від інших персонажів комедії, чия “перспектива почуттів” іде в минуле (Раневська, Гаєв, Фірс) або в майбутнє (Трофімов, Аня), Л. – весь у “справжньому”, перехідному, нестійкому часу, розімкнутому в обидві сторони ” временнбй ланцюга “( Чехов ). “Хам”, – однозначно атестує його Гаєв. На думку Трофімова, у Л. “тонка, ніжна душа” і “пальці, як […]...
2. Інсаров герой роману І. С. Тургенєва “Напередодні” Як відомо зі спогадів письменника, прототипом І. був болгарин Катранов, студент філологічного факультету Московського університету. І. по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядкована суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить в жертву спільній справі. Це додає цілісність і визначеність його характеру. […]...
3. Хлестаков – головний герой комедії “Ревізор” Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливі не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, головною особою сваєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Можна тільки ворожити, що це означає: геніальний хід великого художника, бажання подразнити суспільства або який-небудь тонкий натяк. Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, сам […]...
4. Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного […]...
5. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
6. Оповідання “Старі батьки”, “Місяць” та “Весняний акорд” При написанні оповідання “Старі батьки” (1910) письменниця відштовхувалася від реального прототипу. Герой її, Костин, міцно тримається землі, любить її більше, ніж інші селяни, а тому й знає багато її “секретів”. Така характеристика селянина не нова в творчості О. Кобйлянської: вона бере свій початок від повісті “Земля”. Але в оповіданні наявна і друга тенденція, підказана, очевидно, […]...
7. Лідочка – героїня комедії Сухово-Кобиліна “Весілля Кречинського” Лідочка – героїня комедії А. В, Сухово-Кобиліна “Весілля Кречинського” (1854) і драми “Дело” (1861, сцен. назв. “Віджитого час” – 1882). Л. Муромська, багата наречена, входить в п’єсу наївною, соромливою, провінційною дівчиною. Вона відверто радіє столичного життя, без розуму закохана в Кречинського і з завмиранням серця чекає весілля. Ясний, простий, нехитрий спосіб, що не руйнує межі […]...
8. Богатонов – герой комедії М. М. Загоскіна “Пан Богатонов, або Провинциал в столиці” Перша комедія мала винятковий успіх. У ній автор, слідуючи досвіду попередників, створив колоритну постать, що стала для сучасників особою загальним. Композиційно вона дуже нагадує комедію Мольєра “Міщанин у дворянстві”, але російська Б. істотно відрізняється від француза Журдена, який хоче чогось навчитися і наймає вчителів, щоб увійти до бомонду, – тоді як героєві Загоскіна це не […]...
9. Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська […]...
10. Зображення гострої боротьби на селі у романі А. Головка “Бур’ян” Увесь світ знає “Бур’ян” А. Головка. Цей твір свого часу був як вибух, як грім серед ясного неба, бо підняв такі питання, про які навіть боялися говорити вголос. Ці питання, що хвилювали й зараз хвилюють людей, які працюють на землі: це, по-перше, землеустрій, по-друге, бюрократія, по-третє, бандитське свавілля. Іноді здається, що Головко писав про наш […]...
11. Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім […]...
12. Життя в місті і на селі Міста, справді, є осередками культури і науки. Але ж і в селах зараз є школи, бібліотеки, будинки культури. І хоча там важче жити, люди зберегли сердечність і доброту, підтримують добросусідські відносини, намагаються зберегти народні звичаї і традиції. Урбанізація ж – а нині вже більше половини людства живе в містах, – ніби асфальтовий каток, рівняє всі […]...
13. Твір на тему: “Де ліпше жити в місті чи в селі?” Проблема вибору місцепроживання стояла завжди ще з покон віків. Люди завжди вагалися де краще жити: у великому але шумному місті чи в маленькому але затишному селищі. І як на мене це справа виключно індивідуальна. Одним подобається приємний і спокійний клімат села а іншим гамірна і постійно рухлива атмосфера міста. Кожному своє. По-моєму очевидно що місто […]...
14. Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато […]...
15. На канікулах у селі (розповідь на основі побаченого) На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в […]...
16. Твір-опис на тему: “Літо в селі” Твір-опис на тему: “Літо в селі” Літо не на дачі, а в селі. Якщо міській дитині доведется провести літо в селі, воно йому надовго запам’ятається. Те, що сільським хлопцям звично, йому в дивину. Діти гуляють на вулиці з ранку до вечора. Те на річку біжать, то в ліс, то в поле. Те ягоди збирають, то […]...
17. “Зайві люди” у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” 1. Традиція зображення “зайвих людей”. 2. Трагедія Базарова. 3. Відносини з Аркадієм. Проблема “зайвої людини” не раз піднімалася на сторінках добутків багатьох відомих російських письменників XІX століття. Авторів цікавило, що служить поштовхом до появи такої катеГореї людей, куди входять і Онєгін з “Євгенія Онєгіна” О. С. Пушкіна, і Печорин з “Героя нашого часу” М. Ю. […]...
18. Характеристика чиновників у комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь дав у комедії “Ревізор” широку картину правління в Росії в 30-х роках XIX століття. У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців невеликого міста: незначність інтересів, лицемірства й неправда, чванства й повна відсутність людського достоїнства, марновірства й плітки. Це розкрито в образах поміщиків Бобчинського й Добчинського, дружини й дочки городничего, купців і […]...
19. Шукаю Дикого Ангела у своєму селі, на своїй вулиці (за однойменною п’єсою О. Коломійця) Із чого починається будь-який організм? З маленької клітинки. А з чого починається велика держава? З міцної сім’ї, в якій дотримуються простих, але мудрих законів, добробут якої здобуто сумлінною працею, любов і щастя в якій є обов’язковими. Саме таку модель ідеальної сім’ї створив у драматичній п’єсі “Дикий Ангел” О. Коломієць. У центрі драми постать робітника-пенсіонера Платона […]...
20. Тема виховання й утворення в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Тема виховання й утворення у дворянських сім’ях була однієї з актуальних у Росії на початку XІX століття. “У Росії домашнє виховання є саме недостатнє, саме аморальне; дитина оточена одними холопями, бачить одні мерзенних прикладів, сваволить або рабствует, не одержує ніяких понять про справедливість, про взаємні відносини людей, про щиру честь. Виховання його обмежується вивченням двох […]...
21. Наша честь – вона найголовніша у селі! (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська […]...
22. Базаров Павло Петрович. Твір за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Спори Базарова і Павла Петровича представляють соціальну сторону конфлікту в романі Тургенєва “Батьки й діти”. Тут стикаються не просто різні погляди представників двох поколінь, але і дві принципово різні політичні точки зору. Базаров і Павло Петрович опиняються по різні боки барикад у відповідності з усіма параметрами. Базаров – різночинець, виходець з бідної сім’ї, вимушений самостійно […]...
23. “Ревізор” – вершина о розвитку російської комедії Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, ськільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за […]...
24. Переказ оповідання Співаки Тургенєва І. С План переказу 1. Опис хазяїна шинку і його закладу. 2. Опис відвідувачів шинку. Суперечка на краще виконання пісні. 3. Спів рядчика з Жиздри. 4. Перемога Якова Турка. 5. П’яний розгул вкабаке. Переказ Сельцо Колотовка, що колись належало поміщиці, прозваної Стриганихой, а нині приналежному якомусь петербурзькому німцеві, стоїть на скаті голого пагорба, розсіченого страшним яром. У […]...
25. Вогонь Шевченкового слова (“Чигрине, Чигрине…”, “Стоїть в селі Суботові…”) Восени 1843 р. Шевченко побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті підземелля – рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки, але […]...
26. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують […]...
27. Т. Шевченко “чигрине, чигрине”, “стоїть в селі суботові…” Мета: опрацювати ідейно-художній зміст програмових по- етичних творів Т. Шевченко, навчитися визначати в їх тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкривати їхній зміст; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння виразно читати поетичні твори, робити відповідні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації, прищеплювати віру в […]...
28. Зображення глитая у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” зображує нових “героїв” наживи, “які виходили з низів, з селян, і ставали промисловими, фінансовими чи земельними магнатами. Ця комедія стає поряд з іншими п’єсами І. Карпенка-Карого, в яких постають глитаї (“Мартин Боруля”, “Хазяїн”), ладні віддати свою душу чортові за гроші. Головний герой п’єси “Сто тисяч” – Герасим Калитка, людина, для […]...
29. Герой повісті Г. М. Троепольского “Білий Бім Чорне вухо” Про Біміс читач дізнається від автора повісті й від одного з її героїв – господаря собаки, літератора, записуючого іноді свої враження від життя. Обидва оповідача цілком солідарні в своє трепетне відношення до живої природи, частиною якої є Бім, обидва, що називається, “російські інтелігенти” з властивою цій людський породі любов’ю-жалістю до “братів наших менших”, з гострим […]...
30. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Справжнє прізвище – Поклєн. Завдяки Мольєру виник французький театр комедії. Мольєр поєднав у своїй творчості народний французький фарс та італійську імпровізаційну комедію, традиційні маски підкреслив деталями живого побуту, на сцені повноправно звучить мова простого народу. 1652 р. – на сцені розігруються невеличкі фарси, написані Мольє-ром. 1653 р. – зіграна перша повноцінна комедія. Протягом тринадцяти років […]...
31. Босяк – новий герой в російській літературі Наприкінці XIX століття в російській літературі з’являється новий герой – босяк, людина, відкинутий суспільством, ізгой, доля якого нікого не цікавить. Такий герой змальовується в реалістичних оповіданнях М. Горького. Художник малює образ босяка неоднозначно, він намагається виявити причину, через яку герой опустився на дно суспільства. Письменника цікавить внутрішній світ, почуття, переживання босяка, вплив соціального стану на […]...
32. Ліза Каталіна героїня роману І. С. Тургенєва “Дворянське гніздо” ЛІЗА Калітіна – героїня роману І. С. Тургенєва “Дворянське гніздо” (1859). Образ Л. К. дивовижний за красою, силою і художньої виразності. Ця молода дівчина відрізняється особливою одухотвореною красою, вона тонко відчуває поезію, музику, її натурі властива багата душевна життя. Внутрішній світ героїні формується під впливом її бабусі Марфи Тимофіївни, чиї погляди можна назвати крайніми у […]...
33. Короткий зміст Льгов Тургенєва І. С Льгов “Льгов – велике степове село з досить древньою кам’яною одноглавою церквою й двома млинами на болотистій річці Росоте. Ця річка… перетворюється в широкий ставок, по краях і де посередине зарослим густим очеретом… На цьому-те ставку, у заводях або затишьях між очеретами, виводилося й трималася незліченна безліч качок усіляких порід.” Єрмолай і автор їдуть у […]...
34. Пейзаж у творах Тургенєва Головними для героїв не тільки повістей, але в остаточному підсумку й романів Тургенєва стають колізії й драми не соціальні, а онтологічні, і в їхньому числі драматичне взаимоотношение із Природою. Справа в тому, що як представник нової історії людства тургеневский герой (це загальне положення натурфілософії Шеллинга, Ф. Шиллера, Гегеля), на відміну від людини античного, втратив властиву […]...
35. Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. […]...
36. Автор і герой у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” У передмові до другого видання роману Лєрмонтов називає Печоріна “портретом, складеним з пороків всього нашого покоління”. Автор не відділяє себе від свого покоління, і між ним і Печоріним дійсно є схожість, і їх чимало. Тим не менш, Печорін – це не Лєрмонтов, і щоб у цьому переконатися, звернемося до лірики Лєрмонтова, а точніше – до […]...
37. Моральні уроки комедії ” міщанин шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. […]...
38. Короткий зміст Однодворець Овсяников Тургенєва І. С Однодворець Овсяников Однодворець – це вільний від поміщика селянин, що має свою ділянку землі. Овсяников – повна людина років сімдесятьох, “з ясним і розумним поглядом під навислою бровою, з важливою поставою, розміреною мовою, повільною ходою. “Овсяников був важливим, тямущим, але одночасно й ледачим, прямодушним і завзятим. “Це був один з останніх людей старого століття. ” […]...
39. Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простак” Справжнє ім’я – Жан-Франсуа Аруе. “Це була не людина, це був – час”, – так сказав В. Гюго про видатного французького просвітителя, філософа, вченого, поета, драматурга, прозаїка, захисника свободи. Вольтєр вірив в ідею мудрого короля, але згодом розчарувався уній, побачивши, що його ідеал, Фрідріх II, не втілює у собі тих рис, які слід мати справедливому […]...
40. Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній […]...