Богатонов – герой комедії М. М. Загоскіна “Пан Богатонов, або Провинциал в столиці”

Перша комедія мала винятковий успіх. У ній автор, слідуючи досвіду попередників, створив колоритну постать, що стала для сучасників особою загальним. Композиційно вона дуже нагадує комедію Мольєра “Міщанин у дворянстві”, але російська Б. істотно відрізняється від француза Журдена, який хоче чогось навчитися і наймає вчителів, щоб увійти до бомонду, – тоді як героєві Загоскіна це не приходило в голову. Б. також порівнювали з Транжіріним, героєм популярної п’єси “Полубарскіе затії” російського драматурга А. А. Шаховського: “З

Марнотрат-на каптан стягнув, та в ньому і ходить” (О. С. Грибоєдов).

На відміну від Транжіріна, колишнього відкупника, Б. – представник помісного дворянства, який закинув свій маєток і розтратив стан у столиці. Подібно Журдену, Б. стає дійною коровою для розорилася аристократичної знаті. Його безсоромно оббирає князь Блесткін, що продав багаті маєтки і за два роки прогуляв гроші в Парижі. Під стать йому дворецький Б. Клим Кондратьіч, що привласнює гроші, а потім дає йому ж у борг під великі відсотки і мріє через років п’ять-шість помінятися зі своїм паном місцями. Наслідуючи столичним звичаям, Б. змушений зображати

галломана. “Коли буваю в Літньому саду, – говорить він, – або на бульварі: рота відкрити не смію. Тут такий вже місто: заговори тільки по-російськи, так тебе разом за підлого приймуть “. Доходи від винного заводу та суконної фабрики дозволяють Б. витрачати гроші не вважаючи, однак він неминуче наближається до розорення. Мораль п’єси гранично ясна і знаходить своє відображення в протиставленні Б. і доброзичливого і дбайливого графа Владімілова – процвітаючого поміщика, простого в обігу, не соромиться говорити в столиці по-російськи.

Успіх “Пана Богатонова” підстьобнув Загоскіна продовжити історію Б. в комедії “Богатонов у селі”, перенісши дію в сільську місцевість. Тут з’ясовується, що Б. не зробив жодного уроку з гіркого досвіду, отриманого в столиці. Він не здатний не тільки вміло витрачати, а й наживати. Його прожекти у веденні сільського господарства виглядають абсурдними, що йдуть врозріз з патріархальними способами господарювання, за які ратує автор комедії. Розкидані по полю “на саксонський манер” селянські хати в перспективі представляються Б. “фермами”, які в умовах російської зими можуть стати недосяжними сніговими островами. Селянське самоврядування повинне бути схожим на “парламент”, що складається з представницьких “депутатів”.

“Я тепер ні в що не заважає, – каже Б., – а якщо стане яка екстра, то мої депутати зійдуться в збірну хату, та й почнуть між собою тлумачити; ну от, ні дати, ні взяти, як у парламенті”. Зображуючи осіб, подібних Б., Загоскіна у другій комедії вільно чи мимоволі демонструє виродження дворянсько-аристократичного стану. “Богатонов в селі” користувався значно меншим успіхом у порівнянні з “Паном Богатоновим”, тому що гострота проблеми, представленої в комедії, ще слабко усвідомлювалася в дворянському суспільстві.

У ролі Б. в 1822 році дебютував на московській сцені великий російський актор М. С. Щепкін. Після її блискучого виконання він був прийнятий в трупу імператорського театру. Щепкін з особливою майстерністю виконував ролі амплуа простаків, і в даному випадку він не помилився з вибором п’єси. Своїм успіхом актор віддячив автора, який рекомендував публіці тоді ще маловідомого провінційного коміка.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Довгий шлях починається з першого кроку.
Богатонов – герой комедії М. М. Загоскіна “Пан Богатонов, або Провинциал в столиці”