Життя та творчість Ернеста Міллера Гемінгвея
І. Родина Гемінгвея. (Народився 1899 року в родині лікаря в містечку Оук-Парк в Іллінойсі. Дитячі роки минули в лісах штату Мічіган.)
ІІ. Перші кроки. (Після закінчення школи він деякий час працював у невеликій газеті, а в 19 років потрапив на фронт Першої світової війни. У складі санітарних частин воював в Італії, де був тяжко поранений. Потім оселився в Парижі, де працював кореспондентом американських газет.)
ІІІ. Початок творчості. (У Парижі Гемінгвей познайомився з представниками “загубленого покоління”, що групувалися навколо Гертруди
ІV. Проблема “загубленого покоління” у творчості Гемінгвея. (Найповніше ця проблема була розгорнута у повісті “І встає сонце” (у російському перекладі “Фієста”, 1926 рік). Тут автор зображує трагедію людей, чиє життя скалічила війна. Його герой Джейк Барнс, життєвою програмою якого є індивідуалізм.)
V. Значення роману “Прощай, зброє”. (Роман був третім великим твором Гемінгвея, вийшов 1929 року
VІ. Тема смерті у творчості Гемінгвея. (На початку 30-х років з’являються книги “Смерть після полудня” (1932), “Зелені пагорби Африки” (1935), які вважають найпохмурішими, оскільки вони торкаються теми смерті. Про творчу і фізичну загибель письменника розповідається у трагічній повісті “Сніги Кіліманджаро” (1936).)
VІІ. Іспанська тематика в творчості Гемінгвея. (Письменник брав участь у громадянській війні в Іспанії, закупив колону санітарних машин для республіканців, часто бував на фронті. Іспанські події відображено у п’єсі “П’ята колона”, а також сценарії “Іспанська земля” (1938), нарисах “Іспанський боєць” (1938), “Мадридські шофери” (1938), романі “По кому подзвін” (1940).)
VІІІ. Самотній герой Гемінгвея. (Такий самотній герой з’являється вперше у романі “За рікою у тіні дерев” (1950). А у повісті “Старий і море” (1952), за яку Гемінгвей був відзначений Нобелівською премією, герой хоч і самотній, але він не сам. Загальний тон повісті зовсім інший: “Людина не для того створена, аби зазнавати поразки”. І вперше в цій повісті немає характерної для творів Гемінгвея трагічної кінцівки.)
ІX. Посмертні видання. (Гемінгвей помер 1961 року. По смерті письменника було опубліковано ще дві книги: автобіографічна книга “Свято, яке завжди з тобою” (1964) та роман “Острови в океані” (1970), де письменник не виступає як представник “загубленого покоління”. Твори мають життєствердний характер.)