Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена
Знайти нових друзів мені допомогли “Пригоди барона Мюнхгаузена” німецького письменника Рудольфа Еріка Распе (Распе). Одного разу мене запросив на день народження хлопчик із нашого двору. За святковим столом хлопці сміялися з жартів, якими їх пригощав один із запрошених. І отут я подумав: а що коли розповісти одну з незвичайних історій барона Мюнхгаузена? І я розповів про восьминогого зайця, про політ Мюнхгаузена на ядрі, про його подорож на Місяць. Понад усе хлопцям сподобалася історія про вовка, запряженого в санки. Так я опинився в центрі
– Адже це все вигадки барона Мюнхгаузена! А ти розповідаєш їх так, начебто ці пригоди були насправді. Невже ти віриш цим вигадкам?
– Вигадки-то вигадки, – відповів я, – але я сам бачив, як одного разу хлопці стріляли вишневими кісточками в кішку, а дворнягу Кулька ми разом запрягали в санки.
– А я згадав іншу історію, – розповів сам іменинник. – Одного разу у третьому класі вчителька дала завдання зліпити із пластиліну якого-небудь звірка на свій розсуд. Я зліпив зайця. Але мій заєць викликав
Розповідь барона Мюнхгаузена про те, як він з усіх сил ударив себе кулаком в око, з якого посипалися іскри, що запалили порох, змусила іншого гостя згадати таку історію. На великій перерві двоє хлопчиків зіткнулися лобами. Один з них потім казав, що в нього іскри з очей посипалися. Вогню, щоправда, тоді ніхто не помітив.
Після моїх розповідей я помітив, що хлопцям стало зі мною цікаво. Барон і справді вигадник, але без його фантастичних розповідей реальне життя було б не таке цікаве. Цікавими можуть стати й люди, що розповідають іншим вичитані з книги історії барона Мюнхгаузена.
Схожі твори:
- Юмор и находчивость: замечательное сочетание Школьное сочинение по произведению Э. Распе “Удивительные приключения барона Мюнхгаузена”. “Да, находчивость – самое главное в жизни, и не было на свете человека находчивее барона Мюнхгаузена”, – так начинается одна из историй о знаменитом бароне, рассказанных нам Р. Э. Распе. И действительно, уж чего-чего, а находчивости Мюнхгаузену не занимать. Кажется, невозможно придумать такую безвыходную ситуацию, […]...
- Дивак і фантазер Мюнхаузен (за твором Распе “Дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхаузена”) – Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі? – Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні? – Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури? …Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, як […]...
- Краткое изложение Приключения барона Мюнхаузена Р. Э. Распе Приключения барона Мюнхаузена Маленький старичок с большим носом сидит у камина и рассказывает про свои невероятные приключения, убеждая слушателей, что рассказы эти – чистая правда. Будучи зимой в России, барон заснул прямо в открытом поле, привязав коня к маленькому столбику. Проснувшись, М. увидел, что находится посреди городка, а конь привязан к кресту […]...
- Твір на тему: “Як я ставлюся до ворогів? За твором “Гер переможений” Ворожнеча – це нормальне явище в житті кожної людини. Ось тільки ворожнеча буває різна. Деякі люди схильні ворогувати зі своїми супротивниками, з тими, з ким вони колись посварилися або щось не поділили. Така побутова ворожнеча існує в силу природи людини. Але набагато більш серйозною ворожнечею є та, що викликана війною. Ненависть і презирство до ворогів […]...
- Твір на тему: “Як я ставлюся до твердження О. Уайльда про те, що краса вища моралі” за романом “Портрет Доріана Грея” Художні шукання О. Уайльда пов’язані з європейськими ідеалами “мистецтва для мистецтва”, які стверджують самостійну цільність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільних вимог. У передмові до роману “Портрет Доріана Грея” О. Уайльд викладає основні положення естетичної теорії: “Художник – це той, хто створює прекрасне. Немає книг моральних або аморальних. Є книги добре написані або […]...
- Твір на тему: “Як я ставлюся до Гамлета” Найбільш відома з п’єс В. Шекспіра, найбільша філософська трагедія, створена людським генієм – “Гамлет, принц датський”. У ” Гамлеті” сплелися воєдино і політична обстановка в тогочасній Шекспіру Англії, і інтелектуальні ідеї на вильоті епохи “бродіння умів” – європейського Відродження; і, нарешті, гострі морально-етичні проблеми, аж ніяк не абстрактні. Тому не дивно, що люди постійно повертаються […]...
- Заячий ювілей (твір-казка) Це сталося в лісі. Адже там своє життя триває. Жив собі заєць. Спочатку він народився. Був маленький і безпорадний. І мама-зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самому добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і […]...
- Дивак і фантазер Мюнхгаузен (діалог) – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися […]...
- На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Професія (твір-мініатюра) На світі безліч професій. Що ж таке професія? Професія – це основний вид трудової діяльності. І яке ж задоволення ми відчуваємо, коли в руках улюблена праця. Тоді ти просто щасливий і красивий, бо твоя праця підноситься до творчості. Саме про це О. Довженко сказав так: “Найсвітліша краса людини в труді”. А Г. С. Сковорода доповнює […]...
- Шкільні твори по добутках зарубіжних письменників РУДОЛЬФ ЭРИХ РАСПЕ Подвиги барона Мюнхгаузена. Неймовірні пригоди Мюнхгаузена – “самої правдивої людини на землі” – описані в книзі Р. Э. Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Про свої забавні випадки й подорожі Мюнхгаузен розповідає сам. Спокійне, мирне життя не для нього. Барон обожнює пригоди. Хто найкращий мисливець на світі? Звичайно, Мюнхгаузен. Одним пострілом він убив відразу […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий […]...
- На полювання з девізом: хай живуть зайці! Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Твір на тему: “Шкільне життя” з фразеологізмами Я розповім вам історію зі шкільного життя. Вона сталася безпосередньо зі мною. Одного разу ми писали контрольну з фізики. Завдання саме з цього придмета я ніколи не вмів довести до ладу. Ми завжди вирішували ці завдання разом з моїм сусідом з задньої парти. В нас співпадав варіант контрольної. Без напарника я був би як без […]...
- Якби я була Попелюшкою У старій казці, яку написав французький письменник Шарль Перро, є гарна – прегарна героїня – Попелюшка. Усі дівчатка мріють про те, що й вона, – потрапити на бал до королівського палацу і вийти заміж за прекрасного принца. З усієї казки вони бачать тільки її яскравий фінал, гарну сукню і карету, які начаклува – ла її […]...
- Якою повинна бути справжня праця (твір-роздум) Коли я казала своєму батькові про те, що хочу купити нові штани або туфлі, він звичайно зітхав: “Добре, я дам тобі грошей”. І тоді кілька тижнів підряд він працював у вихідні. Я завжди сприймала це як щось цілком нормальне. “Він же мій батько, він повинен забезпечити мене. А коли-небудь і я буду працювати, щоб забезпечити […]...
- Зустріч у лісі (твір-оповідання з обрамленням) Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче […]...
- Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім маленьким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будильник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзвоника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...
- Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
- Твір-переказ: Мій улюблений мультфільм Останнього разу, коли я ходила до кінотеатру, я дивилася там мультфільм. Це дуже цікавий комп’ютерний мультик, який називається “Шрек”. У ньому поєднані пригоди і кохання. І жарт. Отже, сюжет фільму такий. Десь у лісі жило страшне чудовисько на ім’я Шрек. Воно було жахливе зовні, але з доброю душею. Люди його ненавиділи і боялися. Одного разу […]...
- Я пишаюся своїми батьками (твір-роздум) Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли в безлюдне місце й поїхали. […]...
- Опрацювання гуморески О. Вишні “Відкриття охоти” 4.2. Тема: Розповідь про відкриття полювання і сміни природи з його учасниками. 4.3. Ідея: Возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства. 4.4. Основна думка: Полювання – це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою. 4.5. Жанр: Гумореска, усмішка. 4.6. Композиція. Експозиція: Розповідь про те, коли і яким […]...
- Чим мені сподобався твір П. Куліша “Орися” Оповідання Пантелеймона Куліша “Орися” надзвичайно вразило мене. Автор розповів нам про романтичну, казкову історію знайомства Орисі і козака. Вона пов’язана з легендою, яку розповів старий Грива дівчатам, коли ті їхали прати білизну на річку. Грива розказав про те, як князь одного разу у пущі побачив дуже вродливу дівчину і захотів одружитися з нею. Дівчина відмовила […]...
- Людина, на яку я хочу бути схожим (Твір-роздум) Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна […]...
- Чи важко бути гарним другом? (твір-роздум) Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться […]...
- Кульова блискавка (Твір-оповідання) Одного разу я вийшов прогулятися до Центрального ринку. Раптом почався сильний дощ. Я був у новій шкільній формі, але не взяв із собою парасольки. Щоб не промокнути, я сховався під високим дубом. Там я стояв та чекав, коли вже закінчиться дощ. Я сподівався, що він закінчиться також швидко, як і почався, але він, навпаки, ставав […]...
- Куляста блискавка (твір-оповідання) Одного разу я вийшов прогулятися до Центрального ринку. Раптом почався сильний дощ. Я був у новій шкільній формі, але не взяв із собою парасольки. Щоб не промокнути, я сховався під високим дубом. Там я стояв та чекав, коли вже закінчиться дощ. Я сподівався, що він закінчиться також швидко, як і почався, але він, навпаки, ставав […]...
- Як я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Твір-розповідь про випадок із життя «Як я колись упіймав щуку» Минулого літа я відпочивав із татом у селі. Село це маленьке село розташувалося на крутому березі Десни. Одного разу тато розбудив мене ранком і запропонував поплисти на човні ловити рибу. Ми взяли всі рибальські снасті й пішли до річки. Коли ми сіли в човен і відштовхнулися від берега, нас понесло течією на середину річки. Тоді […]...
- Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізналася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама читала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою […]...
- Як я навчився плавати (твір-оповідання) Як я навчився плавати (твір-оповідання) Улітку я гостював у бабусі в селі. Там у мене є друг Вітько. Він мій одноліток. Одного разу ми вирушили з ним на човні порибалити. Ставок у селі не дуже глибокий, біля берега рибу не спіймаєш. Треба відплисти подалі. Ми так і вчинили. Випливли на середину ставка, закинули вудки, чекаємо. […]...
- Наш класний керівник (твір-опис із елементами роздуму) Яка оманлива часто буває зовнішність людини! Є дуже гарні люди, але лихі й недоброзичливі. Мені здається, що їм не допоможе їхня зовнішня краса – їх однаково ніхто не буде любити. А ось зовнішність нашого класного керівника не впадає в око. У рисах обличчя – жодних особливих прикмет. Але на ньому – відбиток чуйного серця і […]...
- Як з’явилися проліски? Розказують старі люди, що в давнину зима була дуже люта. Щороку Весна виходила на двобій із нею, але часто Зима перемагала, і тоді панувала увесь рік. І одного разу люта Зима знову взяла верх над ніжною Весною, закрила її в темниці і сказала: «Ти вийдеш звідси тільки тоді, коли станеться диво – посеред снігу зацвітуть […]...
- Як я готував обід про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам пригготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу […]...
- Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе […]...
- Про безстрашного Воркотика (Твір-розповідь про випадок із життя) Я дуже люблю свого кота Воркотика. Він безпорадний, але дуже симпатичний. Простий собі кіт – чорний із білими плямами та з білими ж лапками. Воркотик дуже спокійний і любить муркотіти, за що й одержав своє ім’я. Особливо голосно він муркотить, коли на кухні смажиться м’ясо чи риба, або ж коли з базару приносять ковбасу. Тоді […]...
- Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. А які вони у Екзюпері? Вирвавшись на волю, прокладаю свій шлях серед зірок. Я входжу в ніч. Лечу в пітьмі. Зі мною тепер тільки зорі. Перші зірки мерехтять, наче в зеленій воді. Доведеться ще довго чекати, доки вони засяють яскраво, мов діаманти. Доведеться ще довго чекати, доки я побачу мовчазну гру падаючих зірок. Траплялося, вночі я бачив, як у небі […]...
- Ким бути, яким бути (твір-мініатюра) Одним із найважливіших питань, яке вирішують ті, хто стоїть на порозі самостійного життя, – ким бути і яким бути в цьому житті. Замислюючись над цим, я схиляюся до думки, що хочу оволодіти потрібною суспільству професією соціолога. З цією професією я можу оцінити ступінь розвитку суспільства, окремих його складових і висловити свою думку про шляхи його […]...
- “Фарбований шакал”. Чому не варто видавати себе за когось іншого? У казці “Фарбований шакал” розповідається про те, як шакал обманув звірів. Він ускочив у бочку з синьою фарбою, виліз звідти геть, синій. Звірі не впізнали його. Тоді хитрий шакал захотів стати царем над лісовими звірами. Усі лісові мешканці, коли побачили такого дивного звіра, спочатку злякалися, а потім вирішили, що його створив бог Брахман, і сказали […]...