В. Винниченко – автор першого українського науково-фантастичного утопічного роману

Один із найталановитіших українських прозаїків і драматургів – Володимир Винниченко. Він – не тільки провідний діяч українського літературного і національно-визвольного руху, а ще й відомий політик. Першим в літературі 20-х років XX ст. створив соціально-утопічний і фантастичний роман з елементами пригодницького і детективного жанру. Цьому твору не бракує вад і хиб, але він став новим і оригінальним явищем світової літератури. У “Сонячній машині” автор порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми; уміло поєднує

проблеми особи і колективу, класової боротьби, соціальних груп “прекрасної будущини”, моралі і біологічних інстинктів. Новаторство письменника знаходить своє втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача, тримає в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи. Цей твір В. Винниченко присвятив своїй сонячній Україні.

Дія роману відбувається десь через 40-50 років після закінчення першої світової війни. Ареною подій стає не лише вся Німеччина й Європа, а й цілий світ. Найпереконливіші сторінки роману пов’язані з гостро сатиричним зображенням

верховодів сучасного фінансово-промислового капіталу – гумового фабриканта і президента Об’єднаного Банку Мертенса та його оточення. Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею – родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.

Тодішня Німеччина постає у романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот. Могутній реальній політичній і економічній силі у романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора – сонячну машину, що символізує визволення од усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску.

У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов’язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство вирятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно обов’язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями – боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.

Після виходу твору українською, російською, а потім й іншими мовами, він став досить помітною подією, і його успіх закономірно вважався чимось незвичайним, досі не баченим в українській літературі. “Сонячна машина” є новаторським твором, що й досі не втратив ідейно-естетичного значення.

Тріумфальний прихід Володимира Винниченка в українську літературу. (Після виходу першого ж оповідання “Краса і сила” творчість В. Винниченка була помічена і відзначена Іваном Франком і Лесею Українкою. Іван Франко писав, що серед млявої, малосилої, ординарної генерації сучасних українських письменників “раптом виринуло щось таке дуже рішуче, мускулисте і повне темпераменту”. А Леся Українка відгукувалася так: “Тільки талант може створити ці живі фігури, ці природні діалоги й, особливо, цю широку, яскраву картину ярмарку, на тлі якого відбуваються дії героїв”.

Новаторство В. Винниченка. Уже перші друковані твори показали, що В. Винниченко як письменник має глибоку культуру і надзвичайно розвинене соціальне чуття. Він помічав приховані для інших конфлікти, вихоплював із життя яскраві типажі, які представляли різні верстви суспільства. Мова багатьох його героїв така, яка була у житті: безкультурний, скалічений суржик. Якою була культура, доба, така й мова, такі й герої.)

Творча продуктивність В. Винниченка. В. Винниченко багато пише і часто друкується. Діапазон його творчості надзвичайно великий: оповідання, повісті, романи, п’єси, публіцистика… Про нього і його твори скрізь говорять; його п’єси ставлять в Україні, Росії та за кордоном; статті викликають суперечки.

Вплив творчості Володимира Винниченка на літературний процес в Україні. (Письменник вимушений був жити в еміграції, проте в Україні продовжували виходити друком його книжки. Він чекав часу, коли нація набере сили, стане на ноги і самостійно прийматиме рішення. А тим часом писав, творив і вірив, що це необхідно.

Для молодих митців, які приходили в українську літературу, Винниченко був прикладом того, як треба ставитися до творчості, які треба вибирати теми і як правильно розставляти акценти. Багатьох він примушував замислитися про цінність написаного слова. Проза Володимира Винниченка була народжена фантазією художника динамічного XX століття. Він блискавкою увірвався в літературу, каменем упав у тихі води залюбленої в красу України поезії і прози, і від того удару пішли одна за одною хвилі, які будили напівсонне письменство. В. Винниченка називали своїм навчителем Остап Вишня, Григорій Косинка, Валеріян Полішук, його впливу зазнали всі відомі українські прозаїки пізніших часів.






Я хочу стати художником твір.
В. Винниченко – автор першого українського науково-фантастичного утопічного роману