Веснянковий розмай
Навесні пробуджується матінка-природа, несучи найніжніші почуття, радісний неспокій, викликаний, початком польових робіт, сподівання на багатий урожай.
М. Костомаров відзначав, що «в цих піснях (веснянках) постійно зустрічаються порівняння й символи, саме тому деякі пісні співаються раніше від інших, ніби узгоджуючись із станом природи.
Люди вірили в магічну силу весни, яка повинна була принести щастя та добробут: Принесла я вам літечко, Ще й рожеву квіточку, Ще й зеленеє житечко, Ще й озимую пшеницю І усякую пашницю.
Головною героїнею веснянок була дівчина. її турботи, настрій передавалися в драматичних діях – хороводах. З усіх куточків сіл лився чарівний мотив весняних пісень, що приносили на своїх крильцях маленькі «жайворонки».
Схожі твори:
- Лицарі (за народними легендами й переказами про козаків) Величезні скарби таїть у собі усна народна творчість. І найбільшою окрасою її є народні пісні. Як коштовні самоцвіти виграють розмаїттям кольорів, так і народна лірика виблискує багатством найрізноманітніших тем і мотивів. У народі будуть вічно жити героїчні захисники рідної землі, оспівані в піснях. Завжди будуть хвилювати і зворушувати пісні про кохання, про людські взаємини. Немеркнучими […]...
- Тепло жниварських пісень Увесь людський вік супроводять пісні: від колискової матері до патріотичних. Жниварські пісні становлять окрему сторінку в історії зародження й розвитку усної народної творчості. Жниварський обрядовий цикл пісень становить згусток хліборобської гордості за результати своєї праці. У ньому струменять мрія про добробут, любов до рідної землі. Землероби звертаються до ниви, сонця, знарядь праці з надією на […]...
- Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло […]...
- Обрядова пісня як показ життя давніх предків У давнину, ще в первісному суспільстві, наші предки намагалися пояснити різні явища навколишнього світу. Люди вважали, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами, від яких залежить їх життя і добробут. Вони створювали різні пісні, котрі виконували підчас певних обрядів, свят. Найважливішими серед них були колядки, щедрівки, веснянки, обжинкові пісні. Під […]...
- Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
- Твір на тему: “З джерела народної творчості” В українській народній творчості ховаються неабиякі скарби. Однак найбільшою її окрасою в усі часи вважалася пісня. Немає в світі такої людини, яку б не зачарувала щира українська пісня. Її сила і велич в тому, що з піснею ми народжуємось, і з піснею помираємо. Перші звуки, які ми сприймаємо в своєму житті, – це милозвучні нотки […]...
- Цариця квітів. Опис рослини У народі троянду називають царицею квітів. У ній поєднана краса та слава, печаль і мучеництво, любов і ненависть, всепрощення й гордощі. Тримаю в руці червону квіточку з ніжними оксамитовими пелюстками з тонким ніжним ароматом. Поряд з красою бутона троянди – гілки із гострими колючками, які ніби захищають квітку від передчасної смерті. За міфами стародавньої Греції, […]...
- Твір на тему: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...
- Твір з народознавства: Волошка-васильок Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Це однорічна рослина, сіропухнаста з прямостоячим стеблем висотою до 60 см. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п’ятизубчастими зірочками – краплинками безмежного неба. Існує легенда про цю незвичайну рослину. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними […]...
- Щастя знає, кого шукає Щастя в коленого своє. Для дитини щастя – це нова іграшка або навіть цукерка, для молодої людини – складений іспит чи вдало знайдена робота, для зрілої – сімейний добробут, достаток, для старої – піклування дітей та онуків. Цей перелік можна продовжувати безкінечно, бо скільки людей – стільки й думок з приводу питання про щастя. Але, […]...
- Для чого потрібно вивчати твори усної народної творчості? На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів’я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов […]...
- Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є символом добробуту українців? […]...
- Улюблені українські рослини-символи Багаті і славні традиції має український народ. Обряди і повір’я, пов’язані з рослинністю, завжди відігравали важливу роль у календарних святах. Ці обряди мали забезпечити людині здоров’я, зміцнити добробут сім’ї, посилити плодючість землі й худоби. Особливою повагою, користувалася верба. Посвячена в церкві в останню неділю перед Великоднем, вона набуває магічних властивостей. Я пам’ятаю, як минулого року […]...
- Що таке духовність? Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Вона з глибини віків промовляє до нас звичаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами і фресками Софії Київської, Михайлівською золотоверхою, справжнім дивом – козацькими соборами, то стали виявом народного бачення й розуміння краси, духовного багатства українського народу. Ми ніколи не були бездуховними, примітивними. А якщо й трапляються окремі «людці», «безбатченки», […]...
- “У щастя людського два рівних є крила…” Вітаючи один одного зі святом, з днем народження, з визначною подією, ми зичимо щастя. А що це воно таке, це щастя? Граматика говорить нам, що це абстрактна назва, отже, щастя – це щось нематеріальне, що не можна побачити очима чи відчути на дотик. Але чому ж воно таке важливе для кожної людини, чому ми живемо […]...
- Твір на тему: “Яким я уявляю людське щастя” Коли ми вітаємо один одного з днем народження та з будь-яким іншим святом чи визначною подією, ми кожен раз зичимо щастя. Але мало хто з нас замислювався, що ж таке насправді людське щастя? Суха граматика пояснює, що щастя – це абстрактна назва, що позначає щось нематеріальне, щось таке, чого не побачиш очима и не відчуєш […]...
- Людина і природа у творах Вінграновського Микола Вінграновський народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких письменників є Микола Вінграновський. У поезії «Грім» яскраво відтворена картина літної грози. Зазвичай грім лякає людей, […]...
- Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” Вірш “На панщині пшеницю жала…” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
- Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” (уривок “Ранок у лісі”) Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини […]...
- Твір на тему: “Значення праці у творчості українських письменників” Про таку працю, яка не приносить, як те мало б бути, людині радості й задоволення, а нищить її фізично й морально, з болем писали великі українські письменники Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Володимир Винниченко та багато інших. Не раз людина праці ставала жертвою трагічних обставин, “пропащою силою” і передчасно гинула. А яким […]...
- Людина і природа у творах Миколи Вінграновського Твір за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”. Микола Вінграновськии народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких лисьменників є Микола Вінграновськии. У поезії “Грім” яскраво відтворена […]...
- Анализ стихотворения Тютчева “Осенний вечер” Федор Иванович Тютчев как художник сложился на рубеже 20-30-х годов XIX столетия. Уже первые его стихотворения, написанные в эту пору,- “Бессонница”, “Летний вечер”, “Весенние воды”. “Осенний вечер” – были признаны подлинными шедеврами русской поэзии. Лирика Тютчева пронизана острым чувством трагизма, напряженной и страстной мыслью, отмечена глубиной философских раздумий. Художественный образ природы конкретно зрим, отмечен печатью […]...
- Біографія Юрія Мушкетика Юрій Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 року в селі Вертіївці на Чернігівщині в родині вчителя. 1953 року Ю. Мушкетик закінчив Київський університет. З 1956 по 1972 рік Ю. Мушкетик працював у журналі «Дніпро», з 1958 року – головним редактором. З 1986 року – перший секретар правління Спілки письменників України, а з 1989 року – […]...
- Волошка Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п’ятизубчастими зірочками – краплинками безмежного неба. Існує легенда про цю незвичайну рослину. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними свою келію. Уже після смерті старця люди знайшли в його помешканні […]...
- Мої музичні уподобання Коли я була ще маленькою дівчинкою та ходила до дитячого садочка, мама привела мене до музичної школи. Я вчилася грати на фортепіано. Згодом, правда, заняття музикою я покинула, тому що захопилася бальними танцями, але й досі я дуже люблю музику. А в нашій родині всі люблять співати, отже, я й зараз іноді, коли всі збираються […]...
- Міф про пигмалионе Афродіта прихильна до тих, хто їй вірно служить. Вона принесла щастя Пигмалиону, великому художникові з острова Кіпр. Пигмалион жив уединенно, уникав жінок, не був одружений. Але один раз він зробив з білої слоновой кістки статую дівчини, невимовно прекрасної. Дивлячись на своє створення, він захоплювався його досконалістю й життєвістю. Здавалося, що дівчина дихає, що вона живаючи. […]...
- Однокрил Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею і, хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше. На груші, що ніби ще цвіла, жовтіли кругленькі пахучі гнилички й осипалися додолу, а деревцята на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям. Тепер їм ні гайворони, ні вепри не страшні: гайворони не подужають […]...
- Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні […]...
- Зміст назви драматичного твору «Ляльковий дім» Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже всі ідеї і теми ХІХ століття. Славетний реформатор театру вперше ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднуються трагедія і комедія. Це поєднання надає твору Ібсена «Ляльковий дім» такого дивного відтінку, що ця […]...
- Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: «Доброго здоров’я!» Прощаючись, говорили: «Бувайте здорові!» У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, […]...
- Український народ Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина чи татаро-монгола! Як багато сліз […]...
- Моя улюблена пора року (за віршем В. Сосюри “Зима”) Швидко промайнуло тепле літечко, за ним – похмура осінь. Настала моя улюблена пора року – зима. Ще вчора надворі було темно, безрадісно, сіявся дрібний дощик. Здається, дня і не було. Сірий ранок переходив у вечірні сутінки. А сьогодні я прокидаюся від того, що моя кімната залита світлом. Кидаюсь до вікна – і очам своїм не […]...
- Краса врятує світ На уроках образотворчого мистецтва вчителька кожного разу ставить нове, але завжди пов’язане з чимось красивим, запитання: чи подобається вам дивитися на луки, вкриті кульбабами та маками? А на галявину, вкриту пролісками? А чи були ви в Карпатах? Чи піднімалися на Говерлу? Бачили, яка краса навкруги вас? А місячна доріжка вночі на морі вам подобається? А […]...
- Майбутнє дітей очима батьків (за поезіею Т. Шевченка “Сон”: “На панщині пшеницю жала…”) Для наших батьків найдорожчим у світі є ми, їхні діти. Піклуючись про нас протягом усього життя, вони намагаються дати нам усе найкраще. Кожен з них мріє, що їхні діти завжди будуть здорові, житимуть у добробуті, пізнають щастя. Мрії жінки-матері описав Т. Шевченко у поемі “Сон”. Стомлену, змучену важкою роботою молоду матір ми бачимо на початку […]...
- Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди “Сад божественних пісень” Сковорода був видатним філософом-гуманістом. Його творчість починаючи з циклу “Сад божественних пісень”, пройнята ідеєю людської рівності; критикою паразитизму експлуататорських класів, любов’ю до “людей праці”, полум’яним патріотизмом. Високі моральні якості людини виявляються у добрих вчинках. А добрі вчинки – в мудрості, бо й сама мудрість є джерелом усіх доброчесностей. Тому збірка “Сад божественних пісень” є своєрідним […]...
- Підтримайте або спростуйте твердження: “Щастя – це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає” Мабуть, скільки у світі є людей, стільки й можливих варіантів відповідей на запитання, що таке щастя, бо кожна людина розуміє його по-своєму. Розуміння людиною щастя залежить від її духовності. Починаючи з античності, поняття щастя належить до філософських категорій. Усі філософи сходяться на тому, що щастя є поняттям не матеріальним, а внутрішнім. Тобто людина щаслива, якщо […]...
- Твір на тему: “Основи щасливого буття на землі (за творчістю Г. Сковороди)” Григорій Сковорода є одним з найбільш відомих українських письменників і, напевно, найбільш видатним українським філософом. Саме з цієї причини вивчення його творчості є настільки важливим для кожного свідомого українця. Відомо, що наріжним каменем діяльності будь-якого філософа є пошук щастя і сенсу життя. Займався цим також і Григорій Сковорода. В даному творі я розгляну його погляди […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, […]...
- Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […]...