Уславлення справжніх людських рис у вірші «Чесна бідність»

Видатний шотландський поет Роберт Бернс народився в сім’ї селянина-бідняка. Він добре знав, як живеться бідним, тому й писав про це. Поет мав змогу порівнювати життя бідних та життя багатих. У вірші «Чесна бідність» Бернс показує, що гідність, розум, благородство не надаються людині разом з титулом та багатством. Скоріше, навпаки: чим бідніша людина, тим кращі людські якості вона має.

Користуючись протиставленням, поет показує бідняків і багатіїв: Хоч ми їмо черстві шматки, Вдягаємось убого, А в багача булки й шовки – Ми людяніш од нього. … Що з того пустого Дворянства гербового? Шляхетний дух, шляхетний ум Шляхетніш того всього.

Ці порівняння не на користь багатіїв! Бернс надає їм ще й таку характеристику:

Дурний, як пень, лихий, як чорт,

А строїть з себе Бога.

Отже, поет прославляє бідних людей, які володіють найкращими рисами характеру: порядністю, добротою, чесністю.






Мої роздуми над романом анна кареніна.
Уславлення справжніх людських рис у вірші «Чесна бідність»