Поєднання ліричних та комічних елементів у «Мисливських усмішках»

В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні «Мисливські усмішки». В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи.

Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці «Заєць», «Золота осінь»… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. На цьому

живописному ліричному фоні – дотепна розповідь про полювання на зайця. Художня деталь – стопка, один із найважливіших предметів мисливця, – стає вдалим гумористичним прийомом. Кінець усмішки теж комічний. Ми дізнаємося, що заєць, яким пригощав мисливець удома родину і друзів, був куплений на гроші товариша.

Сповнена глибокого ліризму усмішка «Вальдшнеп». Порівняння закоханого парубка, що весною поспішає до коханої на побачення, з селезнем, прекрасним, як казка, у своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розхмальованого, особливо зворушливе. А олюднення письменником кленового листка справляє незабутнє

враження.

Картини природи викликають у письменника філософські роздуми про життя і смерть. А поруч з цими серйозними «вічними» темами – веселий випадок, кумедна ситуація. Мчить до своєї Галі нарубок, бринить у його душі пісня – моління солов’я. «Люби! Люби! Цілуй! Цілуй. Серце тьох-тьох-тьох!.. Коли це хтось як тьохне мене билом між в’язи, так я тільки – ой! – До Галі, гемонський хлопець! Я тобі дам Галі!»

Великою ніжністю до дерева, листка, птаха сповнені усмішки Остапа Вишні. Змальовуючи перепілочку в усмішці «Перепілка», він вживає пестливі слова: «чудесна пташка», «сіренька, з чорними на пір’ячку крапочками», «жовтенькі пухнаті перепеленятка». Життя маленької пташки сповнене високого сенсу – вона мати! По-справжньому квохче, мужньо кидається на ворога, якщо він її дітонькам загрожує. Душа оповідача ніжна, лірична, поетична, сповнена почуття гумору.

Веселими побрехеньками про мисливські пригоди є усмішки «Дикий кабан, або вепр», «Бенгальський тигр». Веселі мисливські випадки про способи полювання на тигрів у Бенгалії викликають сміх.

«Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», – так писав про цього великого гумориста Олесь Гончар. Сміх – цс ознака душевного здоров’я народу. Для українців гумор – невід’ємна риса національного характеру. Творчість Остапа Вишні сповнена оптимізму, глибокого гуманізму, любові до рідної природи.






Пісня у моєму житті.
Поєднання ліричних та комічних елементів у «Мисливських усмішках»