Уславлення героїв Еллади в поемі «Іліада»


Довгий час учені вважали події, про які розповідається в «Іліаді» та «Одіссеї» Гомера, не так історичними, як міфічними. Якщо вірити міфові, то до війни ахейців проти троянців привело викрадення троянським царевичем Парісом красуні Єлени, дружини спартанського царя Менелая. Цьому викраденню посприяла богиня краси й кохання Афродіта, і сталося воно не без волі верховного бога-олімпійця Зевса.

У своєму творі Гомер показує приклади незрівнянної мужності, відваги, виявлені кращими героями Еллади. Описуючи бойові сутички, автор неодноразово підкреслює сміливість народних улюбленців Гектора та Ахілла, які є уособленням ідеалу людини, героя, воїна.

Наче буревій, лютував на бойовищі «шоломосяйний Гектор» і закликав своїх воїнів мерщій здолати рів. Вони трощили вежі, розбивали бійниці, виривали із землі міцні дерев’яні палі, що на них, як на підпорках, тримався весь вал. Гектор і його воїни билися з ворогами, не шкодуючи власного життя. «Уперед, троянці!- гучно крикнув шоломосяйний Гектор.- Руйнуйте ахейські укріплення! Кидайте вогонь на їхні кораблі». Саме Гектор першим прорвався крізь ахейський вал, здобувши найвищої слави. Підкреслюючи міць свого героя, Гомер пише, що він, схожий на могутнього бога війни, завжди був попереду.

Бути безстрашним – це його обов’язок перед співвітчизниками, перед батьками і сином. Коли красуня Андромаха

благає його залишитися за стінами фортеці, він відповідає відмовою, бо серце забороняє в тяжку хвилину покинути свій народ. Гомер майстерно змалював надзвичайної краси людські стосунки між ним і дружиною. Ніжно любляча Андромаха хвилюється за чоловіка, благає бути обережнішим, берегти своє життя. Він, ласкаво звертаючись у відповідь, каже: «Серця собі не руйнуй непомірною скорботою».

Вражає опис бою Гектора з іншим улюбленим героєм еллінів, Ахіллом. Гектор, витягши свій довгий, важкий меч, кинувся на Ахілла. Так кидається дужий гірський орел згори, крізь темні хмари, на свою здобич – на ягня або зайців. Але Ахілл теж був не слабкий воїн. Страшним, могутнім був він у яснім обладунку, з величезним гарним щитом, що захищав йому груди; на високому шоломі грізно майоріла на вітрі пишна золота грива – витвір кульгавого бога Гефеста:

Сяяло так і відточене вістря на списі в Ахілла,

Що у правиці стрясав ним, готуючи Гектору лихо

і виглядаючи, де б йому ніжне уразити тіло…

Ахілл теж має благородний характер, не знає меж його відвага. Він вірний товариш, доблесний воїн, щирий і чесний. У своєму творі Гомер показав, якою сильною була душевна боротьба в Ахілловому серці – між помстою і шляхетністю, потоптаною людською гідністю і любов’ю до вітчизни. Саме юний Ахілл втілює в собі ідеал воїнської доби тих часів. Образи Гектора і Ахілла виражають моральні ідеали народу.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)
Loading...



Невмирущість духовної краси за драмою лісова пісня.
Уславлення героїв Еллади в поемі «Іліада»