“Людина – скарб, цінніший од усього” (за віршем Р. Бернса “Чесна бідність”)

Це мудрі слова з вірша, написаного ще у вісімнадцятому столітті. Вони на­лежать видатному шотландському поетові Роберту Бернсу. Здавалося б, Р. Берне каже прості речі:

Хай бідні ми, хай злидні ми, Не маємо нічого, А будьмо чесними людьми И не боїмось нікого.

Проте в цих рядках – мудрість життя. Чому треба бути чесним і нічого не боятися? Тому що не все можна купити за гроші. За гроші можна купити станови­ще у суспільстві, можна придбати коштовності, розкішне убрання, оточити себе цілою армією служників. Аіе немає таких грошей, які закрили

б людям очі на те, що володар незліченного багатства обмежений, нерозумний, жорстокий нікче­ма. За гроші не купиш талант живописця, музиканта, поета, гончара… І навіть у мить небезпеки гроші можуть не врятувати свого, на перший погляд, всемогут­нього володаря.

Як тут не згадати казку видатного російського письменника С. Маршака “Два­надцять місяців”. Опинившись у зимовому засніженому лісі, далеко від людського житла, королева обіцяла Січню щедру винагороду за те, що їй і почету допомо­жуть благополучно повернутися в палац. Січень, довгобородий старий, відповів: “А мені нічого не треба, я все маю… я вас обдарувати

можу…” Прохання королеви іадовольнили не завдяки її грошам, золоту та сріблу, а завдяки волі й доброті Січ­ня. Якби не душевні якості Січня, королева та всі інші замерзли б у лісі.

Р. Берне пише, що:

Хоч ми їмо черстві шматки, Вдягаємось убого, А в багача булки й шовки – Ми людяніш од нього.

Прикладом такої людяності є Попелюшка з казки Ш. Перро. Бідна дівчинка стає принцесою. Замість бідної хатини, де вона мешкала з мачухою і сестрами, оселяється у палаці. Здавалося б, вона мусить помститися за всі знущання з неї. Лпе Попелюшка і не згадує минуле, залишається такою ж чуйною, лагідною і до­бросердною.

Р. Берне пише, шо:

Король зведе в дворянський стан Лакейчука двірського, – Людини ж праведної сан Не дасться ні від кого.

Ніякі гроші не змогли б зробити добрими і чуйними серця Попелюшки з ьпки Ш. Перро “Попелюшка” і пасербиці з “Дванадцяти місяців” С. Марша­ка Доля немовби відзначила їх-благородством, шляхетністю, чесністю, чистотою, і саме Попелюшка і пасербиця – справжній скарб. І не гроші притягують до них подей, а високі людські якості.

“Будьмо чесними людьми”, і тоді не буде між народами ворожнечі, смертонос­них війн. Саме чесність дозволяє людям єднатися, перемагати бідність та хвороби і принесе їм справжнє щастя.

І годі, як писав поет у вірші “Чесна бідність”, “торжествуватиме весь світ братства перемогу!”






Сумна історія життя маленької людини.
“Людина – скарб, цінніший од усього” (за віршем Р. Бернса “Чесна бідність”)