Твір по добутку В. П. Астафьєва “Цар-Риба”
У першій половині сімдесятих років XX століття в Радянському Союзі вперше були підняті проблеми екології. У ці ж роки Віктор Астафьев написав оповідання в оповіданнях ” Цар-Риба”. Головні герої ” Цар-Риби” – це Природа й Людина. Критики назвали добуток соціально-філософським. Думки й почуття автора мають загальнолюдське значення. Назва оповіданню дала глава ” Цар-Риба”, що має узагальнений символічний зміст. Цар-Риба – це величезний осетер. Із цар-рибою бореться людина: це символ освоєння й приборкування природи. Боротьба
Ми росли в епоху Чорнобиля. Нам завжди будуть пам’ятні кошмари картини ядерної катастрофи. Якщо людство не зуміє
Повернення до “райського саду”, тобто до недоторканої природи, уже абсолютно неможливо. Однак питання взаємин людини й природи повинні вирішуватися з урахуванням етичного факторО. В оповіданні ” Цар-Риба” всі герої – головні. Це і Яким, і Микола Петрович, Киряга й багато хто інші. Віктор Астафьев зробив одним з головних героїв і образ автора, прагнучи до проголошення й твердження дорогих його серцю моральних принципів. Віктор Астафьев нпереходить від оповідання до міркування, від картин природи до публіцистики. Вибір автором форми добутку – оповідання в оповіданнях – не випадковий. Ця форма дозволила Астафьеву відсторонитися від строгої сюжетності оповідання, чого не дозволяє, наприклад, форма роману. Одне з головних завдань ” Цар-Риби” – викриття браконьєрства в найбільш широкому тлумаченні цього словО. Адже браконьєр – це не тільки людин, що краде рибу або звіра в держави. Браконьєр – це й той, хто будує над чистим озером атомну електростанцію, і той, хто дає дозвіл на вирубку незайманих лісів. ” Цар-Риба” – це не збірник тематично зв’язаних між собою оповідань, а саме оповідання. Всепоглинаюча ідея автора про неподільність Людини й Природи плавно перетікає із глави в главу, розкриваючись усе з нових і нових сторін, убираючи в себе нові змісти, розширюючи обсяг філософського, економічного, соціального завдання, що коштує перед всіма людьми. Велике ідейно-художнє значення має й місце дії ” Цар-Риби” – Сибір.
Ці величезні незасвоєні простори одночасно є й скарбом, і болем Росії. Багатства Сибіру грунтуються екстенсивно, без думки про завтрашній день. “Так що ж я шукаю? Отчого мучуся? Чому? Навіщо? Немає мені відповіді”. Віктор Астафьев не дає готових відповідей на поставлені в оповіданні відповіді. Від читача потрібне мужність, доброта, мудрість, щоб зрозуміти: цар-рибу зможе врятувати тільки людина. Це завдання сьогодення й майбутнього.