“Слово о полку Ігоревім” і проблема авторства
Будь-яка по-справжньому значуща подія в літературі чи історії завжди породжує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово о полку Ігоревім” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й навіть щодо автентичності твору.
Деякі науковці висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення “Слова…” За їхніми версіями, ця пам’ятка літератури була написана зовсім не у ХІІ сторіччі, а є пізнішою містифікацією, створеною у XVІІІ сторіччі. Насправлі ж оригінального рукопису “Слова…”
Проблема авторства “Слова о полку Ігоревім” ще й досі залишається, на жаль, не розв’язаною. Текст цього твору недостатній за обсягом, щоб можна було щось остаточно стверджувати про автора. Але є дещо, що нам відомо. Судячи із тексту, автор добре знайомий із тими місцями, про які пише. Він оспівує Київщину, Руську землю. Імовірно, він і сам був звідти походженням, адже крізь рядки проступає його щира любов до Київської землі. Із тексту видно і те, що автор обізнаний у подробицях походу, знає про діяльність і вдачу князів. За найімовірнішою версією, він був один із дружини князя Ігоря. За іншою ж, можливо, він сам був князем, що брав участь у поході. Висувалися гіпотези, що авторами “Слова…” є кілька осіб, але їх було відкинуто. Спроби встановити авторство і досі проводяться науковцями. Це завдання, цей своєрідний виклик, кинутий їм наукою, приводив і до того, що ім’я автора намагались знайти в самому тексті – зашифрованим у окремих рядках, реченнях тощо. Але нічого не розшифрували, можливо, поки що?
“Слово о полку Ігоревім” – незвичайний і складний текст. Автор цього тексту невідомий науковцям, але – відомий читачам! Читаючи цей твір, кожен читач уявляє собі середньовічного поета, який створив що надзвичайну пам’ятку. Невідомий митець по-справжньому любить свою землю, він закоханий у природу, в історію, зичить своєму народові добра. Автор “Слова…” не тільки переповідає події, як літописець, він Також є носієм певних тогочасних вірувань, особливого способу мислення. Безумовно, ця людина мала літературний талант і гаряче серце. Він стежить за усім, що відбувається на його землях і переймається долею Русі. Зображення особливого ставлення до природи, притаманне тогочасним людям, надзвичайного, як на ті часи, рівня поетичної мови, емоційність у зображенні історичних подій – усім цим ми завдячуємо невідомому авторові. Проте, читаючи текст “Слова…”, ми настільки добре його уявляємо, що навряд чи можна вживати
Слово “невідомий”: невідомим залишається тільки його ім’я і біографія, вдача ж його, ставлення до описуваного повністю розкриваються через текст.
Якщо говорити про авторство, то постать талановитого митця, що створив цей дивовижний твір, досі оповита легендами та припущеннями. Існує навіть думка, що стовідсотково встановити автора “Слова…” неможливо, і ми так ніколи і це дізнаємось, хто подарував нашій літературі цей поетичний текст. З іншого боку, читач завжди захоплюватиметься тією майстерністю, із якою створено образи пам’ятки, поетичністю мови, фольклорними та міфологічними мотивами, що їх уведено у твір. Чи так вже важливо знати справжнє ім’я поета? Його твір, безумовно, залишиться на чільному місці в історії нашої літератури, викликаючи щирий читацький інтерес і захоплення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)