Твір-роздум: “Мої враження від “Слова о полку Ігоревім”

Одне з найбільш значущих творів літератури стародавньої Русі – це, звичайно ж, “Слово о полку Ігоревім”, в якому розповідається про те, як проходив похід війська князя Ігоря проти половців у 1185-му році. При цьому оповідання виглядає зовсім не послідовним, тут відбувається якийсь аналіз подій тих днів. Аналіз, природно, поетичний.

“Слово о полку Ігоревім” писалося незадовго після подій, описаних у ньому, тому його дуже складно назвати “легким” для прочитання. У самій формі “Слова…” відчувається патріотичний заклик

до сучасників. При цьому цей твір дуже тісно пов’язаний зі слов’янською культурою, мовою, поглядами на життя, менталітетом.

“Слово о полку Ігоревім” – це не літопис, і не трактат, це поетичний крик патріота, який правдиво і неупереджено описує трагічні події того часу. Сама оповідь цього твору починається з роздумів поета про те, що перед нами імпровізація автора, яка відійшла від Боянова листа. При цьому манера оповіді ллється дуже щиро.

Упродовж усього “Слова о полку Ігоревім” поет йде від опису того, що відбувається, застосовуючи при цьому різні відступи з описом природи і іншого. При цьому складається

враження, що автор разом з князем Ігорем Святославовичем проходить весь його шлях. Він оплакує загибель князя разом з Ярославною.

За формою і змістом розповіді “Слово о полку Ігоревім” дуже близько до такого фольклорного жанру, як плач і слава. Поет дуже емоційний і патріотичний – він оспівує відвагу руських воїнів, проклинає половців. “Слово о полку Ігоревім” – це унікальний твір, причому не тільки літературний, а й історичний.






Твір вічна таїна кохання.
Твір-роздум: “Мої враження від “Слова о полку Ігоревім”