Героїчний епос народів у порівняльному вивченні: “Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”

Проведення літературних паралелей обумовлено подібністю епохи, за якої були написані дві поеми, історичних фактів, покладених в основу сюжетів, схожістю змісту і форми двох творів. Пропонований матеріал слід використовувати як під час текстуального вивчення “Слова о полку Ігоревім”, так і при проведенні підсумкового уроку, присвяченого вивченню героїчного епосу Середньовіччя. Так, на першому уроці, розповідаючи учням про складність і суперечливість епохи Київської Русі ХІІ ст, відтворення яких лягло в основу сюжету “Слова о полку

Ігоревім”, вчитель наголосить на питанні виникнення героїчного епосу, зауваживши, що зі всіх жанрів світової середньовічної народної поезії він зберігся найкраще.

Учні мають засвоїти матеріал про історію створення епосу, зокрема про те, що він зародився в епоху племінних міжусобиць, у період формування державності та боротьби з чужоземними завойовниками. Тому історична основа епосу переосмислюється з точки зору народної ідеології. Героїчний епос виражає загальнонародні інтереси, відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні національної свідомості кожного народу. Тут доцільним буде разом з учнями пригадати

пам’ятки героїчного епосу різних народів: французького – “Пісня про Роланда”, іспанського – “Пісня про Сіда”, німецького – “Пісня про Нібелунгів”.

Учитель зауважить, що “Слово о полку Ігоревім” є пам’яткою історії й культури Київської Русі. У ній з винятковою художньою силою відтворено картини героїчної боротьби наших пращурів із половцями наприкінці XІ! ст.

Цю тему слід продовжити на підсумковому уроцізіставленні “Пісні про Роланда” і “Слова о полку Ігоревім”, спонукаючи учнів до пошуків спільного і відмінного у предметах зображення двох поем. Цій роботі передуватимуть учнівські повідомлення, підготовлені заздалегідь:

1. “Слово о полку Ігоревім” – це велика патріотична поема Давньої Русі про невдалий похід новгородсіверського князя Ігоря на половців 1185 р. і одночасно поетична сповідь, роздуми про долю рідного краю перед загрозою майбутньої смертельної небезпеки – навали монгольських завойовників. Поразка князя Ігоря завдала непоправної шкоди всій Руській землі, але водночас стала добрим уроком усім русичам до єднання.

2. “Пісня про Роланда” – вершина французького національного епосу. Сюжет поеми має історичну основу. У 778 р. Карл Великий на прохання одного мусульманського володаря намагався полонити Іспанію, Похід був невдалим. Карл захопив декілька міст, оточив Сарагосу, але змушений був повернутися на Батьківщину. У Ронсевальському межигір’ї Піренеїв на вузькій гірській дорозі, серед густих лісів ар’єргард французів був розбитий місцевими басками, які зненацька напали на французький загін, роздратовані проходженням через їхні села і поля чужого війська.

Розправитися з басками не вдалося, під завісою ночі вони розсіялися в горах. У бою серед інших знатних осіб загинув Хруотланд, маркграф Бретані.

– Визначте і вкажіть, що є спільним для двох поем? – звертається учитель після прослуханих повідомлень до класу.

– Спільними є реальні історичні події, покладені в сюжетну основу поем. Це військові походи, – відповідають учні.

– Про що говорять наслідки цих військових походів? – знову спонукаємо клас до пошуків, роздумів, узагальнень.

– В обох поемах військові походи закінчуються поразкою. У “Слові о полку Ігоревім” – це невдалий похід князя Ігоря проти половців, загибель руського війська і полон новгородсіверського князя. У “Пісні про Роланда” – це битва франків у Ронсевальській ущелині з басками 778 р., у якій загинув 20тисячний ар’єргард франків, очолений Роландом, – доповнюють попередню відповідь учні.

– Чим відрізняються зображувані події в “Слові о полку Ігоревім” і в “Пісні про Роланда”? Доведіть свою думку, спираючись на знання тексту поем, – ставимо нове завдання перед класом.

– Відмінне між двома поемами вбачається в тому, що зображувані події в “Слові о полку Ігоревім” є більш історично достовірними, ніж у “Пісні про Роланда”. Змістом пам’ятки Київської Русі послужила нещаслива пригода з князем Ігорем під час походу на половців 1185 р., – докладніше кажучи, сам похід у степ, битва з половцями, полон князя і повернення його до рідного краю. Зображувані події в поемі є настільки переконливими, що очевидним стає факт участі у них самого невідомого автора твору. Або ж можна допустити, що він був сучасником походу князя Ігоря. Отже, “Слово о полку Ігоревім” писалось по гарячих слідах подій.

Основну національну проблему, – автори поем пов’язують з проявами індивідуалістичного волевиявлення феодалів, які послужили головною причиною міжусобних війн, а це призвело до роз’єднаності держав і їх ослаблення. Так, Ганелон, ображений Роландом, понад усе ставить власні інтереси, намагаючись помститись і не думаючи про Батьківщину. Він добрий воїн, але прагнення помсти зводять нанівець його бойові якості. У поемі він змальований як мстивий, себелюбний, пихатий та недалекоглядний.

У “Слові о полку Ігоревім”, – князь Ігор попри все прагне здобути собі честі і слави, тому намагається якнайшвидше і самотужки досягти мети, забуваючи про те, що сила у єдності і спільних діях. Його нерозважливий похід на половців приніс лише смуток князю Святославу і горе державі. Але попри нерозсудливість вчинку князя Ігоря, він не засуджується автором. Більше того, автор йому співчуває.

Далі вчитель пропонує підсумувати вищесказане про князя Ігоря та Роланда і зробити висновок про особливість їхнього зображення в поемах.

Учні узагальнюють: князь Ігор і Роланд зображені в поемах досить неоднозначно, у всій складності характерних їм протиріч. Зіставленню образів короля Карла і князя Святослава Київського слід приділити не меншу увагу з таких причин: поперше, у них багато спільних рис, подруге, у них втілено основний ідейний пафос творів. Цю роботу пропонуємо виконати, відповідаючи на ряд запитань і завдань, які подаються на переносній дошці:

1. Який спільний художній прийом використали автори поем для змалювання образів Карла і Святослава? Як він допомагає розкрити характери, наміри героїв? Підтвердіть свої думки прикладами.

2. Визначте спільне в характерах і зображенні двох персонажів.

3. Яка роль кожного з образів у художньому втіленні ідейного задуму творців поем?

Кожний ряд учнів отримує одне запитаннязавдання. Після його виконання учень доповідає:

При змалюванні образів Карла і Святослава використаний художній прийом ідеалізації. Обидва герої є втіленням ідеальної влади: намагаються зміцнити могутність своїх держав, побатьківськи ставляться до своїх підданих. Так, попри історичну правду (київський князь Святослав як громадський і політичний діяч був зовсім звичайним, більш того, одним із найслабших київських князів), у “Слові о полку Ігоревім” він постає “великим, грізним”, далекоглядним, мудрим державним діячем. Він справедливо дорікає Ігореві і Всеволоду за те, що їх поразка накликала нове жахливе лихо на землю Руську. Разом з тим він, свідомий високої відповідальності за долю батьківщини, любовно ставлячись до своїх нерозумних двоюрідних братів, щиро закликає руських князів помститися “за землю Руську, за рани Ігореві, одважного Святославича”. Цей заклик свідчить про патріотизм і благородство Святослава.

У зображенні Карла використаний і художній прийом гіперболізації. У поемі королю 200 років, хоча під час походу 778 р. йому було тільки 36 років і він не був ще імператором. До того ж у народній пам’яті Карл Великий залишився правителем, який не знав військових поразок та невдач. Тож змалювавши поразку Карлового війська, автор поеми відійшов від правди, в чому також простежуються ознаки ідеалізації образу.

Учень другого ряду підхоплює:

Під стать князю Святославу французький король Карл – ідеальний сеньйор, який усвідомлює свій обов’язок перед Батьківщиною і підданими. Він також зображений справедливим, мужнім і мудрим правителем. Мудрість обох героїв доходить до пророчого дару: напередодні трагічних подій (похід Ігоря, його полон і розгром французького війська на чолі з Роландом) вони бачать сни, сповнені символічних пророцтв.

Обидва правителі зображені сивоголовими старцями, що асоціюється з їхньою зрілою розсудливістю і мудрістю.






Без бажання все важке навіть найлегше.
Героїчний епос народів у порівняльному вивченні: “Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”