Яким я уявляю князя Ігоря (За “Словом о полку Ігоревім”)

Ліро-епічна поема “Слово о полку Ігоревім” – це дорогоцінна спадщина наших предків, перша літературна пам’ятка Київської Русі.
Вивчаючи цей твір, я познайомилася з низкою образів, які оспівав далекий мій предок. Це й Ігор, це і Всеволод, це і Ярославна. Дуже схвилював мене автор тим, що майже в кожному рядку відчутне його вболівання за долю русичів, за рідний край.
Одним із головних образів поеми є образ новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, до якого невідомий автор відчуває особливу любов і симпатію.
У моїй уяві

князь Ігор – це мужній воїн у шоломі і кольчузі, з великим довгим мечем у руці. Він вправно сидить на коні, а погляд його світлий, людяний, а не жадібний, нечистий. Його похід – це не гонитва за здобиччю, а бажання відкинути ворога від кордонів Руської землі, захистити русичів від половців.
Мені імпонує відвага Ігоря, його здатність прийти на допомогу воїну в бою. А з іншого боку, Ігор постає як князь, який прагне, щоб про його відвагу, безстрашність заговорили й інші князі. А тому я уявляю Ігоря і як трохи гордовиту людину, трохи егоїстичну, можливо, через молодість, можливо, з якихось інших причин. Мені здається також,
що Ігор – дуже самовпевнений, бо хотів сам здобути собі слави, більше турбувався про свою честь. А ще він був честолюбним, бо заздрив славі київського князя Святослава, який зумів організувати на битву з половцями південноруських князів і здобути перемогу.
Кожна людина має як позитивні, так і негативні риси характеру. І мені подобається те, що автор “Слова…” зобразив князя Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину – з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Я вважаю, що саме цим Ігор і приваблює і автора, і читачів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Яким я уявляю князя Ігоря (За “Словом о полку Ігоревім”)