Історія знає чимало прикладів героїчних битв. І через століття вони привертали мильну увагу вчених, поетів, письменників, живописців. Ось і події далекого VІ і століття не залишили байдужими видатного польського поета Адама Міцкевича. У його поемі “Конрад Валленрод” є пісня, що присвячена події XVІ століття битві при Альпухарі. У цій мальовничій місцевості Іспанії, серед прекрасних і над якими гордо ширяють орли, зав’язалася жорстка битва. Билися представники волелюбного мавританського народу зі своїми іспанськими гнобителями. Бій

нерівний. Перевага була на боці іспанців, а ось силі духу маврів могли би позаздрити і переможці. Треба сказати, що перемогу іспанці здобули нелегко, а тому, що бойовими діями маврів керував воістину великий воїн Альманзор. Проте і безстрашному і сильному духом Альманзору довелося пізнати гіркоті різки. А далі відбувається щось незрозуміле. Як можна оцінити наступні дії ватажка? Ось як описує їх А. Міцкевич:

Сам Альманзор… Втік од страшної погоні.

Виходить, що не такий вже й безстрашний король мусульманський? Ганебна втеча. Як таке може поєднуватися? Наступні події пояснюють це була не ганебна втеча, а частина хитромудрого

плану Альманзора. Адже він був мусульманським королем, і йому не личило рятуватися боязкою втечею. Він рішив по-своєму покарати іспанців, які вже бенкетували:

Бенкет між трупів почався в іспанців на альпухарських руїнах. Здобич полють, поділюють бранців, п’ють, утопаючи в винах. А далі події розгортаються стрімко: Раптом надвірна сторожа доносить: Рицар, що ймення не знати, З панством найстаршим побачення просить, Пильне щось має сказати.

Це був Ачьманзор, король мусульманський. І знову його дії здаються нелогічними. Він звертається до іспанців:

“…Вашому буду молитися Богу, Вірити вашим пророкам…”

Ці слова наче ще більше підносять перемогу іспанців. Мавританців злом, не тільки фізично, а й духовно. Вождь його обіймає, наче брата, “інші вітай друга немовби стрічали”. А далі Альманзор робить зізнання іспанцям, з якого стає зрозумілим, нащо мусульманському королю знадобилися ці міцні обійми з іспанським ватажком! Що вкладено у цей, на перший погляд, братній поцілунок. Саме через ці обійми, поцілунки Альманзор заразив іспанців чумою, яка лютувала у цих краях. Про перед очима іспанців Атьманзор помирає від страшної хвороби. А що ж переможці?

Жоден не вийшов із гір Альпухари всіх моровиця скосила.

Адам Міцкевич оспівує не тільки сміливість короля маврів, а й спритшс розум. Так, маври програли бій, але вони не зазнали поразки – так не можна жати, адже іспанцям у горах Альпухари вижити не вдалося. Згадуючи їхнє товариство після бою, так і пригадуєш відомі слова: бенкет під час чуми.

Схожі твори:

Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Валленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улюбленої...

Людина починається з вчинку (за баладою Ф. Шіллера “Рукавичка”) Письменників нерідко називають душевними пастирями людства. Саме цей вислів прийшов мені на згадку, коли я роздумував над змістом балади Ф. Шіллера “Рукавичка”. Складалося таке враження, ніби автор веде бесіду саме...

Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме...

Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які...

Що поєднує героїв балад Р. Л. Стівєнсона і А. Міцкевича Герої балад – не велетні, не прибульці з інших галактик – вони звичайні люди, яким не байдужа доля батьківщини, народу. Вони живуть і вмирають в ім’я майбутнього, в ім’я свободи...

“Кримські сонети” А. Міцкевича До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до...

“Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада...

Призначення поета служити людям і не ламатися від бурі та негоди (“Кримські сонети’ А. Міцкевича) До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють внутрішній порив автора до...

Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” (1834) – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени...

Твір на тему: “Кримські сонети Міцкевича – чисте золото поезії” Адам Міцкевич – один з родоначальників літературного напрямку романтизм, польський поет, автор великої кількості різноманітних творів. Його творчість настільки значуща, що литовці та білоруси також називають його своїм поетом. Але...

Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні...

Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з...

Людина і природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я...

Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я...

Твір на тему: “Красою душу напою (за творчістю Адама Міцкевича та Генріха Гейне)” Що може бути більш важливим для будь-якого поета, ніж краса? Поезія тому й існує, радуючи всіх своїх шанувальників, що вона складається в рими, приносить задоволення своєю складністю, витонченістю, переконує в...

Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю...

Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких...

Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на...

Людина і природа в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Цикл “Кримські сонети”, до якого входить 18 віршів, А. Міцкевич написав під враженням двомісячної подорожі Кримом. Цей край справив незабутнє враження на нього, і згодом поет написав: “Я бачив Крим!...

Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав...

Моя майбутня професія юрист твір.
Моє ставлення до вчинку Альманзора (за баладою А. Міцкевича “Альпухара”)