Що мав на увазі П. Куліш “Ні в кого з українців не було такої сім’ї, як у тебе”

Довгий час селяни могли мати в хаті для читання лише церковні книги – Часослов, Псалтир та “Житія святих”. їх читали, поважали, але не зовсім розуміли. Чи не вперше поетичне українське слово завітало до селянської хати з виходом Шевченкового “Кобзаря”. Це була дійсно “Чарівна книжка”, де говорилося простою, зрозумілою мовою про речі, які хвилювали народ, відповідали його сподіванням і мріям.

Та ще й виражено це у чудовій поетичній формі, яка нагадувала народні пісні та кобзарські думи. Недаремно діти затамовували подих,

бо вчували в баладах “Тополя”, “Причинна” відгомін бабусиних казок. А дівчата й матері плакали над долею Катерини та інших покривджених жінок, уловлюючи між рядками й своє гірке безталання. Парубки запалювалися полум’яним Тарасовим словом, адже Кобзар славив гайдамаків – народних месників, кликав до боротьби проти панської сваволі.

Отже, на багато поколінь справила глибоке враження ця книжка, багатьох письменників надихнула на творчість. І, насамперед, своїм патріотизмом, глибокою вірою в силу народну, повагою до чесної та благородної простої людини у свитині. Адже не тільки під лицарськими

обладунками, а й під благеньким одягом може битися гаряче, відважне та ніжне серце. Шевченко чи не вперше у світовій літературі зробив героями своїх творів найнижчі верстви суспільства – кріпаків, наймитів-попихачів, жебрачок, покриток, які, на його думку, заслуговують значно кращої долі і опинилися в такому становищі саме через “благородних” панів.

Відомий Український письменник, соратник Т. Шевченка П. Куліш сказав йому якось: “Ні в кого з українців не було такої сили, як у тебе”. І в цих словах велика правда. Родина Шевченка – усі герої його творів, “живі і мертві, і ненароджені” земляки його, що в Україні і не в Україні живуть. Шевченко писав і до братніх пригноблених народів – поляків, казахів, звертався до минулого і думав про майбутні покоління, застерігав сучасників. У своєму “Заповіті” він висловив мрію про “сім’ю вольну, нову”, в якій його не забудуть пом’янути. Ось чому “Кобзар” називають чарівною книжкою, а її автора – геніальним письменником.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Що мав на увазі П. Куліш “Ні в кого з українців не було такої сім’ї, як у тебе”