Твір на тему: “Немає на світі таких речей, заради яких варто було відвернутися від того, кого любиш” за романом А. Камю “Чума”

Французький письменник А. Камю народився у Алжирі – тогочасній колонії Франції. Своєю творчою діяльністю письменник залишив читачам яскраві модерністські твори. Він філософськи вдивлявся у світ, в якому “немає Бога”, світ, де володарює абсурд. Письменника хвилювали такі важливі питання, як сенс існування людини, її моральний вибір, тема свободи людини у сучасному суспільстві. Естетичні і філософські погляди А. Камю представлені у романах, драмах, публіцистичних виступах і літературних та критичних статтях письменника.

Вершиною

творчості А. Камю вважається роман-притча “Чума”, який набув загальної світової слави. В цьому творі знайшло своє втілення усе, що осмислив і пережив А. Камю у найважчі роки випробувань. Роман “Чума” – художній літопис одного року життя алжирського міста Орана. Письменник дає детальне зображення виникнення у місті епідемії чуми, та з часом з’являється відома фраза: “У світі було що чума, що війна”.

Ця фраза одразу ж насторожує і примушує повернутися до часів, коли слово “чума” не сходило у людей з вуст, та не в прямому, а в переносному сенсі, коли “коричневою чумою” на світ насунувся

фашизм. За ознаками з давніх часів відомої людству чуми автор змальовує у романі певну личину “коричневої чуми”, яка охопила не тільки Францію, а й усю Європу, перетворивши її на концтабір. Як свідчив сам письменник, зміст роману-притчі “Чума” – це зображення боротьби представників руху Опору проти фашистських загарбників.

Як висловився Тарру, друг доктора Риє, слово “чума” стає надзвичайно містким і набуває багато значень. На думку Тарру, як і на думку самого автора, чума – це не тільки віна, хвороба і смерть. Чума – це погано організоване суспільство, фанатизм політичних партій і церкви, розстріл переможених, смертні судові вироки тощо. Чума може вважатися звичайною, природною, як дихання, бо усі ми, на думку А. Камю, “трохи зачумлені”.

Чума – невмируще світове зло, яке бродить в історії повсякчас і епідемія якого може вибухнути у будь-яку хвилину. Мабуть, тому ключем до роману-притчі може бути фраза постійного пацієнта доктора Ріє, бурчання лайливого астматика: “А що таке, власне, чума? Теж життя, тільки і того”. Після перемоги над епідемією щасливі жителі міста святкують звільнення від смертельної хвороби. А доктор Ріє, розмірковуючи над словами старого, приходить до сумного висновку, що радість людей кожну хвилину знаходиться під загрозою, адже “бацила чуми ніколи не помирає, ніколи не ховається, десятиліттями вона може дрімати десь і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чуму розбудить щурів і пошле на вулиці щасливого міста”.

Як вважав А. Камю, зло, на відміну його історичного прообразу, не підлягає дослідженню. Усе, що потрібно знати про нього людям, це те, що воно вбиває. За філософією письменника, для того, щоб стати людиною з великої літери, людина повинна зробити “правильний вибір” – або бунтувати, або змиритися – третього на дано.

Герої роману “Чума” – справжні бунтарі, які знаходять сили протестувати проти світового зла, нехай це буде і марна у якомусь сенсі праця. Нажаль, героям твору не вдалося нікого врятувати, не вдалося знайти і сироватку – чума зникла сама, так само, як і прийшла у місто. Саме тому чума у розумінні А. Камю – це суворий життєвий іспит, який перед людиною ставить два важливих питання – як зберегти гідність у важких життєвих умовах і що таке життя взагалі. Письменник і філософ А. Камю щиро вірить що хоча зло і вічне, але така ж вічна і боротьба з ним, а сила людей у цій боротьбі полягає у їх єдності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Немає на світі таких речей, заради яких варто було відвернутися від того, кого любиш” за романом А. Камю “Чума”