Роздуми над сенсом життя у творах Стефаника

Схожі твори:

1. Роздуми над сенсом життя в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Ця тема розкривається на прикладі життя головного героя оповідання Андрія Соколова. Чому обрано саме його? Адже, на перший погляд, він зовсім не герой, звичайна людина. Мені здається, що саме тому, що Соколов один з багатьох звичайних людей, його доля й цікава. До війни він жив, як багато хто: працював, ростив дітей, не дуже замислюючись над […]...
2. Кам’яний хрест як художній символ трагізму життя бідняка в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Життя взагалі важка річ, а в особливості життя селянина-бідняка. Тягне він його, мов коня на гору, спотикаючись та ледве дихаючи. І все ж таки живе і хоче жити на рідній землі – там, де народився, де пройшли найкращі роки, де зігрівають спогади. Важко йому розлучатися з рідною домівкою, навіть з набридлим, але таким дорогим горбом, […]...
3. Твір на тему: “Твір, який змусив мене замислитися над сенсом життя” Сенс життя – це дуже складне явище, яке стає зрозумілим далеко не кожній людині. Проблема сенсу життя в тому, що людина, як правило, замислюється про нього рідко, але коли все-таки замислюється, це дає їй масу їжі для роздумів. І далеко не завжди ці міркування носять виключно позитивний характер. Варто зазначити, що нерідко каталізатором початку роздумів […]...
4. Трагізм селянської долі у творах В. Стефаника Якщо повірити, що лаконічність – це сестра таланту, то на його терезах має бути зважене кожне слово із творів Стефаника, бо писав він переважно в жанрі новели. Кожен його шедевр містить людський біль, вилитий на декількох сторінках. Досягає цього письменник вибором потрібного слова, тими вражаючими деталями і штрихами, дібраними з абсолютним художнім чуттям. Те, що […]...
5. Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) Найвизначнішим майстром короткої реалістичної соціально-психологічної новели в українській демократичній літературі кінця XІX – початку XX ст. був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідноти та наймитів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання свого сучасника. Наскрізною темою творчості Стефаника було важке життя західноукраїнської сільської бідноти. Коли Стефаник […]...
6. Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест’? Я дуже люблю і дуже пишаюся своєю Україною. Таких прекрасних краєвидів, таких чудових людей, мабуть, немає ніде на землі! Але ось я прочитав новелу Стефаника “Камінний хрест” – і на душі стало боляче, якийсь розпач охопив серце. Пройшло століття від тих подій, про які йдеться у цій новелі. І що ми бачимо сьогодні? “…Ця земля […]...
7. Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше – чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з […]...
8. Життя та творчість Василя Стефаника Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів, тепер Снятинського району Івано-Франківської області. Дитинство хлопчика минуло в рідному Русові Снятинського повіту. Василько радо виконував звичну для сільських дітей роботу, пав вівці, близько сходився з батьковими наймитами, слухай їхні пісні та казки. З юних літ лилася в сердечко, вразливе на біль та несправедливість, […]...
9. У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест’? Із кінця XІX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край. У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до свого товариша Мирослава Урчана, і той з Канади відповів, […]...
10. Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника (“Камінний хрест”) Стефаник Народився в с. Русов на Станіславщині в родині заможного господаря. Навчався уРусівській і Снятинській школах, польській гімназії ум. Коломия, з 1892р. – на медичному факультеті Краківського університету. Після закінчення університету займався літературною і громадською роботою. З 1908 р. був обраний депутатом віденського парламенту. Входив до складу урядової делегації ЗУНР, яка приїжджала 1919 р. до […]...
11. Знання народного життя у творах Герцена Свої здогади Герцен нерідко схильний був приймати за дійсні інтереси народу. До чого це привело? Насамперед до того, що здогаду про неминучість соціалізму він прийняв за найбільш імовірну можливість для російського народу. Не знаючи щирих справ у селі, воно вирішив, що громада виражає справжні інтереси селянства, що вона стійка, що в ній знаходять вираження давні […]...
12. Хрест па житті, або Як написати твір за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Ви, мабуть, бачили коли-небудь хрест? І знаєте, що звичайно його встановлюють на могилі. Але у нас хрест буде символом трагізму життя українського селянина-бідняка за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”. В основу новели покладено справжній факт. Штефан Дідух (в новелі – Іван), односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині […]...
13. Роздуми про смисл життя, добро і зло в повісті “Планетних” Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити! Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши. дорослою, передати ці знання наступному поколінню. Чи ніколи ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими… Дійсно, людина сама визначає […]...
14. Сувора правда життя у творах О. І. Солженіцина …Першим насмілився сказати Правду про сталінізм, …перший Закликав і себе, і нас не брехати. 1989, 7 червня. Літ. газета. Не прямою лінією, а параболою накреслений творчий шлях Олександра Солженіцина. Його ім’я з’явилося на літературному небосхилі на початку 60-х, у період хрущовської “відлиги”, спалахнуло, налякавши поборників “безгласності” часів “застою”, і зникло на довгі роки, віддане огуді […]...
15. Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
16. Образ безвихідно страшного життя у творах Андрєєва У багатьох випадках відгуки на твори Андрєєва були негативними. Майже одностайно було засуджене оповідання “Безодня”. Ідея оповідання досить складна. У ньому можна доглянути викриття лицемірства буржуазної моралі: герой оповідання гімназист Немовецкий, вихований у добропорядній буржуазній сім’ї, перед особою морального випробування виявився переможений зоологічними інстинктами, поглумившись над дівчиною, що втратила свідомість, (своєї улюбленої!), до цього згвалтованої […]...
17. Взаємозв’язок усього сущого на землі (за новелою Стефаника «Камінний хрест») На межі ХІХ-ХХ століть у літературі та мистецтві в цілому утверджується новий стиль – експресіонізм (фр. expression – вираження). В українській літературі його започаткував В. Стефаник, традиції якого підтримали Тодось Осьмачка, М. Куліш, О. Довженко, у сценічному мистецтві – Лесь Курбас. Представники експресіонізму прагнули знайти спільну основу в людині, тварині та рослині, тобто в тому, […]...
18. Гуманізм новел Стефаника Про що б не писав Василь Семенович Стефаник, у центрі розповіді завжди виступає людина з її проблемами, думами, переживаннями і прагненнями. Усі герої Стефаника, як говорив Марко Черемшина, або безнадійно хворі, або безнадійно вбогі, або безнадійно старі, або безнадійно спрацьовані, або безнадійно нещасливі. Справді, багато безнадій у житті його героїв. Але багато й такого, про […]...
19. Роздуми про життя та щастя Г. Сковороди Історія народу – це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті криниці й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
20. Роздуми Г. Сковороди про життя та щастя Історія народу – це не верстова дорога” що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті колодязі й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
21. ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
22. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
23. Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Пастернака Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості. Мабуть, тому проблеми мистецтва і його місця в повсякденності не лише стали провідними в його […]...
24. Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
25. Ідея спорідненості життя та творчості, побуту й екстатичності у творах Бориса Пастернака Мистецтво виникає серед буденності – цю істину Борис Пастернак запам’ятав ще з дитинства: йому поталанило з’явитися на світ у родині відомого художника та піаністки, тож він мав змогу переконатися, що насправді немає чіткого розподілу між світами звичайного життя та творчості. Мабуть тому проблеми мистецтва і його місця в повсякденності не лише стали провідними в його […]...
26. Правдиві картини життя трудового народу у творах Архипа Тесленка Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я […]...
27. Зображення життя дітей у творах Грінченка У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: «Украла», «Грицько», «Дзвоник». Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні «Украла» йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
28. Правдиві картини життя трудового народу у творах Тесленка Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я […]...
29. Трагізм селянської долі в новелах Стефаника Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників «найбільшим талантом» і був найбільшим митцем, «який появився у нас від часу Шевченка». Його іменем, за висловом Франка, ми «можемо повінчатися перед світом». Новели письменника «Кленові листки», «Новина», «Камінний хрест» були новим словом у світовій літературі. У цих творах […]...
30. Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і […]...
31. Камінний хpест як художній символ тpагізму життя укpаїнського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хpест” Емігpація. Скільки їх, укpаїнців, живе за коpдоном. Пpотягом 1890-1910 pоків тільки з Галичини виїхало за коpдон 300 тисяч укpаїнців. Цієї теми тоpкалися у своїй твоpчості багато письменників. Та й pозглядалося це питання по-pізному. Бо ж і покидали свою батьківщину люди з pізних пpичин. У Стефаника в “Кмінному хpесті” емігpація – один з виходів для селян […]...
32. Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “…Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений емігрувати? […]...
33. Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”) І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися […]...
34. Поетичні роздуми про сутність людського життя в поемі “Минають дні, минають ночі” По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко повернувся в Україну. Свої почуття і настрої, які виникли у зв’язку з цією подією, він висловив у вірші “Минають дні, минають ночі…”. Поет знаходить Батьківщину такою самою, якою вона була і до його від’їзду. Безрадісна картина виникає перед його очима: Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить […]...
35. Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі…”) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
36. Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Стефаника (новела «Камінний Хрест») Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів. Під впливом цих подій у «Громадському голосі» (1899) з’являється гостра критична стаття «Для дітей». Вслід за статтею в «Літературно-науковому віснику» з’явилась новела «Камінний […]...
37. Тема твору: Трагедія селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість В. С. Стефаника – одного з найвидатніших митців України – відзначається високим гуманізмом і справжньою народністю. Як істинний письменник-гуманіст, він проникає в глибини людського життя і психології, втілюючи свої спостереження в майстерній художній формі. У значній частині творів В. Стефаник змальовує трагічну долю бідного селянина. Для прикладу можна взяти не одну, а кілька новел. […]...
38. Особливості самобутньої манери Стефаника-новеліста У своїй творчості В. Стефаник найчастіше звертається до галицького села з його горем, бідою і наругою над хліборобським родом. Новели письменника сповнені життєвої правди і сили, автор переймався чужим життям, чужим болем. «Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки»,- писав він про причини трагедійного начала своєї творчості. Те, про […]...
39. Герої новел Стефаника Творчість Василя Стефаника – оригінальне явище світового рівня. За словами Франка, Стефаник – «може, найбільший артист, який появився у нас від часів Шевченка». Друг і земляк Василя Стефаника Марко Черемшина, називаючи його «поетом мужицької розпуки», точно визначив основне тематичне зацікавлення В.Стефаника – українське, а точніше, галицьке селянство. Глибинний реалізм і психологічна заглибленість, виняткова чесність і […]...
40. Трагічне явище української еміграції в новелах Стефаника Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна новела збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» – то гостра соціальна драма, трагедія людського життя; безвихідь, прірва, з якими віч-на-віч зустрілося західноукраїнське селянство, що змушене було кидати рідні землі й шукати щастя далеко за їхніми межами. […]...