Любов до народної пісні в поезії «Пісні»

Лірика Максима Рильського зросла на благодатному Грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добротою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш «Пісні» – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, який чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, «в них юність виникає друга, висока світиться душа».

При всій високості любові до національної пісні автор підкреслює думку про те, що необхідно з такою ж повагою ставитися до культурного надбання й інших народів: У кожній мові, в кожнім слові Краси майбутнього шукай, Де в неохмареній любові Розквітне світу небокрай.

Без високої поезії М. Рильського не можна уявити українську літературу, без його імені був би неповним список діячів історії культури українського народу-творця.






Як я розумию щастя.
Любов до народної пісні в поезії «Пісні»