Проблематика Романа Є. І. Замятіна “Ми”
Роман Євгенія Замятіна “Ми” написаний в 1921 році. Час був складний, і тому, напевно, добуток написано в незвичайному жанрі “книги-утопії”, модному в цей період. У житті й творчості Е, Замятіна роман “Ми” зіграв важливу роль. Справа в тому, що цей роман не вдалося опублікувати в Росії. Він видавався й чеською мовою, і на англійському. Тільки в 1988 році російські читачі одержали можливість прочитати роман Замятіна. Над цим романом він працював у роки Громадянської війни.
За назвою роману “Ми” автор розумів колективізм більшовиків
Умовах тоталітарного суспільного устрою, Роман “Ми” написаний у формі щоденникових записів одного інженера під номером Д-503. У романі Замятіну вдалося чітко підняти найважливіші проблеми людського життя.
Основна проблема – пошук людиною щастя. Саме ці пошуки щастя й приводять людство до тієї форми існування, що зображена в романі. Але й така форма загального
Їм здається смішним те, що в древніх людей результати виборів не були відомі заздалегідь. Для них Благодійник – це Бог, що зійшов на землю. Благодійник – єдина істота, якій дозволено думати. Для нього поняття любові й жорстокості невіддільні. Він суворий, несправедливий і користується необмеженою довірою жителів Єдиної Держави. Кульмінацією роману є розмова головного героя Д-503 із Благодійником, що повідомив йому формулу щастя: “Щира алгебраїчна любов до людини – неодмінно нелюдська, і неодмінна ознака істини – її жорстокість”.
Щоб остаточно дозволити поставлене завдання, автор уводить у сюжет роману революційну ситуацію. Перебуває частина робітників, що не хоче миритися зі своїм рабським положенням. Ці люди в таких “машинних” не перетворилися у гвинтики, не втратили людський вигляд і готові боротися із Благодійником, щоб звільнити людей від влади технократії. Вони вирішують захопити космічний корабель, використовуючи можливості Д-503, будівельника “Інтеграла”. Із цією метою 1-330 спокушає його, Д-503 закохується й, довідавшись про їхні плани, спочатку лякається, а потім погоджується допомогти ім. Після відвідування Древнього Будинку й спілкування з живою природою в героя з’являється душа, що рівняється з важким захворюванням. У результаті вибухає Зелена Стіна, і відтіля “усе ринулося й захлиснуло наш очищений від нижчого миру місто”.
У розв’язці роману гине улюблена жінка головного героя в Газовому Дзвоні, а він після операції по видаленню фантазії про втрачену рівновагу й щастя. Роман “Ми” мені здався цікавим і читається легко. Письменник вклав у нього основні проблеми, що хвилювали його.
Автор пророчив поетапний розвиток тоталітаризму у світі. “Ми” – роман-попередження про страшні наслідки відмови від власного “я”, навіть в ім’я самих прекрасних теорій. Замятін показав, як трагічно може повернути життя людей у такій тоталітарній державі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)