Твір аналіз поеми “Євгеній Онєгін”. Задум і проблематика

Пушкін точно зафіксував всі етапи роботи над своїм геніальним добутком. Почато роман був ще в Кишиневі – 9 травня 1823 р. Дуже багато написав поет у Михайлівськім. Заключні глави писалися під час знаменитої Болдинской осіни 1830 р. Лист Онєгіна до Тетяни, створене тоді, коли весь текст роману був уже готовий, закінчено 5 жовтня 1831 р.- це остання з відомих нам дат історії роботи Пушкіна над “Євгенієм Онєгіним”.

Спочатку Пушкін припускав, що роман буде складатися з 9 глав. У процесі роботи 8 глава була вилучена: фрагменти її друкувалися автором

окремо за назвою “Уривки з Подорожі Онєгіна”. Починав поет роботу й над 10 главою, у якій велике місце займала декабристська тема. Цю главу Пушкін знищив в 1880 р. До нас дійшли лише окремі уривки, ретельно зашифровані Пушкіним. Вони були прочитані й опубліковані тільки на початку XX в. Отже, більше 8 років тривала робота над цим центральним добутком великого поета. Літературне й суспільне значення роману було прекрасно розкрите ще Бєлінським. Він писав: “Онєгіна” можна назвати енциклопедією російського життя й найвищою мірою народним добутком…” Роман був “актом свідомості для російського суспільства, майже
першим, але зате яким великим кроком для нього!..”. И дійсно, по широті охоплення російської дійсності роман являв собою явище виняткове. Пушкіна короткими, але винятково точними штрихами дає подання про історичний, економічний, побутовий стан російського суспільства 20-х років XІX в. Тут і прониклива характеристика зовнішньої торгівлі Росії, і цілий нарис російського театру, тут порушені проблеми виховання, дворянського життя в столиці й провінції – і т. д. Все це дає ясне подання про те середовище, що визначила характер, поводження, психологію героїв роману. Типові образи дають можливість краще зрозуміти ту соціальну дійсність, у якій герої живуть, діють, радуються, страждають

Завдання, яку Пушкін поставило ще в “Кавказькому бранці”,- показати типовий образ представника російської молоді початку XІX в., розчарованого, нудьгуючого, що не знаходить собі місця в навколишньому світі, була вирішена в “Євгенії Онєгіні”. Між “Кавказьким бранцем”, “Циганами” і, нарешті, “Євгенієм Онєгіним” існує прямий зв’язок. Але в пушкінському романі російське життя відбите на принципово новому художньому рівні

Спеціально для роману Пушкін винайшов особливу строфу, що і одержала назву “онегинской”. Вона складається з 14 рядків, включаючи три четирехстишия з різними видами римування й двустишие з парним римуванням. Онегинская строфа, що тяжіє в ряді випадків до сонета, звичайно відрізняється внутрішньою самостійністю. Зустрічаються, однак, строфи “розімкнуті”, “відкриті”, коли тема переходить із однієї строфи в іншу. Ця обставина перебуває у зв’язку з пушкінським задумом вільного роману. У цілому онегинская строфа є одним з важливих композиційних ланок добутку

Основні творчі принципи Пушкіна, його художні відкриття зіграли винятково важливу роль в історії російської літератури. Перший реалістичний роман (і тим більше – роман у віршах) послужив зразком для багатьох російських письменників і поетів. “Євгеній Онєгін” коштує на початку того явища, називаного російським романом, якому призначено було зробити незмірно доброчинний вплив на розвиток світової культури






Щастя як я його розумію твір.
Твір аналіз поеми “Євгеній Онєгін”. Задум і проблематика