“Єдина Держава та її нумери” (за романом Є. Замятіна “Ми”)

Що таке Єдина Держава, на яких художніх принципах сконструював її автор? Письменник ніби використовує уламки історичних свідчень, свідомо спотворений історичний процес. Творчий принцип свідомого спотворення дійсності є одним із пріоритетних у створенні художньої дійсності твору. У Єдиній Державі залишилось всього 0,2% населення
Землі. Національне питання, одне із найболючіших у ході історії людства, зняте взагалі. Це своєрідне всенаціональне об’єднання. Алюзії з претекстами та прадавніми
релігійними культами жертвоприношення. Біблійні алюзії: спотворені християнські істини, Скляний Рай, спокушання (куріння, зелений лікер тощо), авраамова жертва (донос). Щасливе суспільство, побудоване на основі раціо. (“Що робити?” М. Чернишевського, Кришталевий палац, Скляний Рай), сни Віри Павлівни).

Твори Ф. Достоєвського (“Записки з підпілля”, “Злочин і кара”, “Брати Карамазови”, особливо легенда про великого інквізитора. Середньовічний єпископ, католицький пастор, породжений фантазією Івана Карамазова, залізною рукою веде людське стадо до примусового щастя. “Він саме, – говорить Іван братові Альоші, – ставить в заслугу собі й своїм, що нарешті вони здолали свободу й зробили так для того, щоб зробити людей щасливими”. Він готовий розіп’яти Христа, що явився вдруге, щоб Христос не заважав людям своїми євангельськими

істинами “з’єднатись нарешті усім у беззаперечний спільний й одностайний мурашник”.

У романі “Ми” великий інквізитор з’являється знову – вже у образі Благодійника. У напучу-вальній бесіді з будівником “Інтегралу”, що підняв бунт (пізніше у нього буде видалено “фантазію”) – Благодійник говорить про те ж саме, що й великий інквізитор, про щастя, насильно прищеплене людству. “Вспомните: синий холм, крест, толпа.
Одни – вверху, обрызганние кровью, прибиваюттело к кресту;
Другие – внизу, обрызганные слезами, смотрят. Не кажется ли вам, что роль тех, верхних – самая трудная, самая важная а сам христианский, милосердний Бог, мед-ленно сжигающий на адском огне всех непокорних, – разве он не палач? И разве сожженних христианами на кострах меньше, чем сожженних христиан? А все-таки – поймите зто, все-таки зтого Бога веками славили как Бога любви: абсурд? Нет, наоборот: написаними кровью патент на неискоренимое благоразумие человека. Даже тогда – дикий, лохматый – он понимал: истинная, алгебраическая любовь к человечеству,
– непременно бесчеловечна, и непременний признак истини – ее жестокость “.

Які можливості людини зреалізовані у Скляному Раю? Тваринні, інстинктивні, матеріальні. Вони є результатом практично втіленої фарисейської ідеології. Ці поняття спотворені, абсурдні. Братерство сприймається тільки як одностайність дій “ми”; рівність порушується неоднаковістю (нерівністю)носів у жителів Єдиної Держави; “свобода” регламентована зверху й розписана до хвилини для кожного. Тюремний режим!

Танок – “зто несвободное движение, потому что весь глубокий смьюл танца именно в абсолютной, зстетиче-ской подчиненности, идеальной несвободе”. У давнину – “релігійні містерії”, “військові паради” відбуваються в результаті примусових дій влади, а в Єдиній Державі всі “сознательно несвободни”.

Система образів людей розпадається на дві частини: герої з нумерами та героїв без нумерів. Складіть враження про Д-503. В чому полягає складність цього образу? (У неоднозначності. У ньому протистоять розум і душа. Чому тільки у Д-503 визначено вік (32 роки)? Що стало причиною його перетворення? Яка роль спогадів Д-503 про ірраціональний корінь? Чому Д-503 намагається боротись зі своєю душею? Чому для героя процес відокремлення від “ми” такий болючий? Чому він так і не зміг подолати в собі “стадності”?



Твір роздум до кого приходить успіх у житті.
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Єдина Держава та її нумери” (за романом Є. Замятіна “Ми”)