ПОЕТИЧНА СИМВОЛІКА ЛІРИКИ О. БЛОКА
Олександр Блок – одна з найяскравіших постатей російської літератури початку XX століття. Його поезія від збірки до збірки відбиває не тільки розвиток його таланту, а й складну еволюцію особистості поета. Сам Блок називав три томи своїх віршів поетичним щоденником, “романом в віршах”, головна тема якого – “істория вочеловечення”. Блок відчував себе нащадком величезної культурної спадщини і, як ніхто інший, відповідав за її долю, бо усвідомлював, що його батьківщину чекають страшні потрясіння та випробування. Як кожен справжній
Входжу я в темні храми, Здійснюю бідний обряд. Там чекаю я Прекрасної Дами У мерехтінні червоних лампад.
Але вже в цій збірці уважний читач помітить, як змінюється сам поет: високе і ідеальне кохання виростає в складну і трагічну земну любов.
Ми зустрічалися з тобою на заході. Ти веслом розсікала
Цю трансформацію почуттів поет сприймає як свою зраду високому ідеалу, але для нього це важливий крок на шляху людини. Невипадково наступна збірка його творів мала назву “Распутья”. Земна любов примушує його звернутися до реальності, побачити у буденному високе, усвідомити свою відповідальність за свій час, за свою країну, її історію і майбутнє. Так з образу-символу Прекрасної Дами народжується образ-символ Росії, один із найскладніших у своїй символіці і найбільш суперечливий. Росія для Блока – дружина, з якою навіки зв’язане його життя. Він відповідає, як чоловік за жінку, за все, що відбувається з його батьківщиною. Історичні події початку XX століття не могли не викликати відчуття трагізму епохи. Він не приймає бездуховності “пьяниц с глаза-ми кроликов”. Він певен, що Росія має свій історичний шлях, на якому “невозможное возможно”.
Ще один провідний символ Блока – дорога. Це символ мінливості.
Знову, як у роки золоті, Три стертих тріпаються шлеї, І грузнуть спиці писані У розхлябані колії… І неможливе можливо, Дорога довга легка, Коли блисне в далечіні дорожньої Миттєвий погляд з-під хустки, Коли дзенькає тугою острожної Глуха пісня іздового!..
У цьому вірші дуже виразно проявляється поетична символіка Блока. Початок вірша викликає асоціацію з відомим образом “трійки” з поеми Гоголя “Мертві душі”. За допомогою цієї асоціації поет з’єднує минуле і сучасне, вводить один із найважливіших для нього символів – символ дороги, шляху, яким ідуть і країна, і поет. Так виникає тема спільності долі народу і поета. Він знає, що її чекають страшні випробування, але вірить в її історичну місію: “Не пропадеш, И лише турбота затуманить твої прекрасні риси”.
Символічні образи Олександра Блока допомагають поету встановити зв’язок між минулим, сучасним, майбутнім, між внутрішнім світом, інтимним переживанням і громадським, суспільним життям, між ідеальним, космічним і реальним, земним.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)