Символіка у п’єсі А. Чехова “Чайка”

В основі символу лежить алегорія, але символ – це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п’єси – образ чайки. Цей образ пов’язаний і з долею Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і з Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини. Зрештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо знищеного й бездушно забутого. Цей символ стає домінуючим для оцінки всьо­го життя, змальованого у п’єсі. Символічного характеру набуває й озеро – сво­єрідна

діюча особа у п’єсі Трепльова та й самого Чехова: “О, колдовское озеро!” Символом є й театральна естрада, збудована для вистави Трепльова. На ній чи­тався монолог про світову душу, тут звучали слова про кохання, а потім звідси чує Медведенко чийсь плач. То плакала Ніна за втраченими надіями. Таким чином, п’єса (символ життя) закінчена, і фінал її сумний. Діалоги відбуваються на висо­кій ноті емоційного напруження. У заключній сцені розмови Трепльова з Ніною вона кілька разів говорить про коней: “Коні мої стоять поблизу хвіртки”; “Коні мої близько”. І хоч ми розуміємо, що йдеться про побутові деталі
(не треба про­воджати Ніну), образ коней набуває іншого змісту: коні – це символ дороги, не­звіданого шляху. “Чайка” не дає відповіді, що чекає в кінці шляху, бо у самій п’єсі зображується життя як процес, який не має кінця у п’єсі. Він десь за її межами.

Цікавим символом стає умисна літературність п’єси, яка виявляється, зокре­ма, у діалогах, побудованих на численних ремінісценціях, наприклад із творів Шекспіра. Так Аркадіна неодноразово читає синові монологи королеви з “Гам – лета”, а він їй відповідає ніби жартома репліками Гамлега. Мовлення Ніни, схви­льоване, уривчасте ніби ілюструє забудькуватість не стільки її самої, скільки усіх героїв. Це символ таких самих напружених пошуків сенсу життя, як відповіді для героїні, що саме треба згадати у сцені останньої розмови з Трепльовим. із плу­таних уривчастих речень виплаває один символ – хреста й обов’язку, який має нести кожен. Але Ніна й на цьому не зупиняється. Вона у пошуку, як і усі герої п’єси “Чайка”, – символу надії, волі, польоту.






Гімн красі ідейно художній аналіз.
Символіка у п’єсі А. Чехова “Чайка”