Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П

План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше.

Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого не росло. На кам’янистому грунті жити квітці було важко: доводилося вдень сторожити вітер, що приносив порошини, що містять їжу, а вночі росу. Незважаючи на сумне, голодне, важке життя, квітку

“не хотів жити сумно”. У середині літа квітка розпустилася. Він був дуже гарний, “як зірка, він світився живим мерехтливим вогнем” і пахнув.

Один раз дівчинка з піонерського табору, по ім’ю Даша, побачила квітку Він дуже їй сподобався, і дівчинка захотіла довідатися, як він називається. Свого ім’я квітка їй не сказав, тому що не знав. Адже така квітка була на світі єдиний. Наступного дня в гості до маленької квітки прийшли всі піонери.

Діти вирішили, що потрібно удобрити землю пустиря, щоб квітка не росла на самоті. Чотири дні вони працювали на пустирі, і не зрячи: на наступне літо пустир заріс травами

й квітами, і над ними літали птахи й метелики Дівчинка Даша спочатку не могла знайти торішню квітку, але потім побачила між каменів нова квітка, “такий же точно, як той, старий колір, тільки небагато краще його й ще прекрасніше”. Дівчинці здалося, що квітка вдячно тягнеться кней.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П