Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”

Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”
Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”.
Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, як “…один великий школяр, не дуже розумний і не дуже жалісливий”: “Бач, що вигадана, – красти! її треба прогнати з школи!” Переживання маленької героїні, яка “часто сидить на сухому хлібові”, дуже болючі й щирі. Це свідчить про те, що вона – чесна і добра дитина, але мучиться від голоду, переживає і все ж чинить зло. Олександра ж не винувата, що у своїй сім’ї з батьком-п’яницею їй доводиться не жити, а тільки існувати! Я уявляю,...

як заздрила дівчинка подрузі Прісці, що завжди приносила з дому пиріжки, перепічки, коржі!
Я ладна виправдати Олександру і не називати її вчинок крадіжкою, але вона сама мені підказує, що я помиляюсь. “Вона мовчала і сиділа непорушно як кам’яна”, “…голосне гірке ридання розітнулось у школі”, “…вона нічого не хотіла їсти і все плакала”, – так передає Б. Грінченко стан душі “крадійки”. Значить, вона розуміє, що скоїла гріх? Слідом за нею я погоджуюсь: крадіжка є крадіжкою, справжнім злочином, одним з найтяжчих біблійних гріхів. Узяти без дозволу, потайки чуже – це значить украсти.
Грінченко закінчує своє оповідання реченням: “Цього року вона… вийде з школи чесною людиною”. І постає питання: “Чи може бути злодій чесним?”. Ні, я не виправдовую ганебного вчинку Олександри, яка мені дуже сподобалася, але розумію: це – її важка біда. І підштовхнули дівчинку до цієї біди нелюдські умови життя і дитяче безсилля перед ними.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...