Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”
Ми звикли, що в літературних творах важливими образами є образи головних або другорядних персонажів, тобто людей, що діють у творі. Через персонажів розкриваються основні проблеми літературного твору, вони втілюють суспільні типи або є неординарними особистостями, другорядні персонажі створюють соціальне тло, на якому розвивається дія твору тощо. Але роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є по-справжньому унікальним явищем у російській та світовій лі гературі. Важливим образом у цьому романі є образ Петербурга – міста, у якому відбуваються
Уважний читач мав змогу помітити, що образ Петербурга так чи інакше Гявляється в багатьох творах російської літератури. Згадаємо пушкінську поему – Мідний вершник”, у якому місто Петербург фактично є окремим персонажем Без Петербурга не було б і відомих нам гоголівських “Петербурзьких повістей”
Чим же приваблює письменників це місто? Чому саме воно допомагає їм розкрити теми та ідеї творів? Які саме теми та ідеї розкриваються через образ Петербурга?
Як виникає нове місто? На певному місці починають селитися люди, селище розбудовується, збільшується… Але не так було з Петербургом.
У романі “Злочин і кара” реалії Петербурга відтворено з топографічною точністю, проте часто вони набувають символічного значення, стаючи не тільки тлом дії, а й частиною її. У романі ми бачимо інший Петербург (не ті величні холодні споруди) – місто відкриває своє жахливе дно, місце існування морально мертвих та спустошених людей. Вони стали такими не тільки через власні вади, а й тому, що місто-фантом, місто-монстр зробило їх такими.
Квартали, чорні під’їзди, двори та підвали населені людьми, у житті яких панує безвихідність, місто “по вінця” повне жорстокості, несправедливості, нездо рової моралі.
Зображуючи Петербург, Ф. Достоєвський навмисно символізує це місто. Символічного значення набувають площі, сходи будинків (які обов’язково ведуть униз: униз, на саме дно життя, у перспективі – у пекло). Важливою є колористична символіка у зображенні міста – жовті хворобливі кольори відтворюють внутрішній стан героїв, “їхню моральну недугу, неврівноваженість, напружені внутрішні конфлікти.
Я вважаю, що для розуміння художнього твору важливо вміти знаходити приховані, але значущі образи, вміти розрізняти так звані “декорації” реалістичної дії та символічно навантажені місця дії. Саме таким містом-символом постає Петербург у романі “Злочин і кара”. Аналіз значення цього образу допомагає нам краще зрозуміти глибокий зміст цього роману.