Ниловна обрисує весь світовий процес. По романі Горькго “Мати”
На початку ХХ століття над письменником знову нависла небезпека арешту. З метою запобігти його й для розкриття правди про російську революцію, агітації проти позик царському уряду, для збору засобів у партійну касу Горький був спрямований за границю
З Фінляндії, через Швецію, Німеччину, Швейцарію, Францію він відплив в Америку у квітні 1906 року. Тут почалася його бурхлива суспільна й творча діяльність. Незліченні виступи на мітингах і в пресі. Створення перших нарисів про Америку (“Місто жовтого диявола”), сатиричних “Мої інтерв’ю”,
Що ж мав на увазі письменник? Мова йде, видимо, про те, що поточна
Тісно – через почуття матері – зв’язані поняття “революція”, “соціалізм” з етичними: “любов”, “віра”, “душу”. У настільки витончену сферу й включаються гострі, болючі питання дійсності – як створити сполучник робітників, селян, інтелігенції, виробити ідеологічні й моральні принципи життя. Процес цей розкритий у проекції на кінцевий його результат – перемогу “нового серця”. Але головна передумова майбутнього вже існує: люди, що борються, стали розуміти себе й один одного, злилися в одне ціле. У фінальній сцені Ниловна бачить себе в єдності з безліччю “інших очей – вони горіли знайомим їй сміливим вогнем, гострим вогнем – рідним її серцю вогнем”.
Горький не прийняв толстовської ідеї “релігійно-морального вдосконалювання” окремих особистостей. Раніше в “Замітках про міщанство” (1905) і потім – все життя – різко негативно ставився до закликів, по його ж визначенню, “двох найбільших геніїв” – Достоєвського й Л. Толстого – до смиренності й “непротивленню злу насильством”. Представляється, однак, що письменник нової епохи багато чого успадковує від своїх великих співвітчизників. І не тільки зображуючи існуючі протиріччя, показуючи вплив соціальних пороків на людину. Уже в прозі Горького 90-х років читається знакомая нам по творчості Толстого й Достоєвського схвильована думка про доброчинний вплив матері-природи на людину, про силу, що відроджує, любові. Був, щоправда, у Горького момент у житті, коли він припускав, що “удосконалюватися будемо потім”, але короткий. У романі “Мати” очищення, збагачення душі стало провідним мотивом. Достоєвський і Толстой відкрили миру цінність щиросердечного єднання, самовідданості людей “для загального добра”. Гіркий, безсумнівно, ішов уторованою дорогою до розуміння цієї вищої моральності. Тільки він уважав, що її перемога досяжна в активній діяльності мас
В. Воровский, літературний критик, виразив сумнів: “Образ Ниловни був незвичайний, ідеалізований. Ниловна представляє тип надуманий, малоймовірний”. При створенні своєї героїні Горький, як відомо, опирався на реальний досвід матерів сормовского й уфимского революціонерів – А. К. Заломовий, А. Ф. Кадомцевій. І все-таки у романі, дійсно, виражена бажана перспектива, мрія про духовне відродження всього миру. Однак саме ця особливість “Матері” несла характерне для епохи умонастрій. В “Відкритому листі” Горькому робітники привітали “Мати” як втілення саме ідеалу, “який несе звільнення від оковів життя не тільки робітничому класу, але й усьому людству
Дуже точно замічено: звільнення від оковів похмурого життя всього людства. Не випадково Горький наприкінці 1906 року наполегливо повторює одну фразу: “…щодня усе більше переконує мене в близькості революції всесвітньої”. Враження це зміцнилося в Італії. І тому, що тут були часті добре організовані страйки. Але насамперед тому, що італійські робітники виявилися свідомими, дружними, чуйними до краси й мудрості, накопиченої століттями
(1 votes, average: 5,00 out of 5)