Мати – берегиня роду

Уявімо собі часи, коли ще не існувало міст, країн, а людство було лише жменькою племен, розкиданих по без­країх просторах землі. Це було за дохристиянських часів, коли наші пращури були язичниками. Тоді одним з най­головніших божеств уважалася жінка-мати – берегиня роду. Згодом на простори України прийшло християнство, але про берегиню роду не забули.

У сучасній Україні ведеться чимала робота по збере­женню культурної спадщини. І багато стало відомо саме про матір-берегиню. Дійсно, існував культ берегині роду: їй приносили жертви, улаштовували на її честь гучні свя­та, Пізніше берегиню стали ототожнювати з найстаршою жінкою в сім’ї, тією, що боронила від усіх нещасть своїх дітей аж до четвертого коліна.

Кожна українка має в собі таємницю життя, таємницю роду. Якщо зазирнути в жіночі очі, чомусь стає зрозумі­лим: світлий образ матері-берегині повинен був виникну­ти саме на цій землі. Наші бабусі й матусі – то найсправжнісінькі берегині для нас, малих. Так було завжди, так буде завжди.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Філософське осмислення собору як симфонії величі народу.
Мати – берегиня роду