Твір про Мати

Ніжністю і теплом огортає душу кожної людини думка про матір. Відразу виникають такі рідні й такі близькі спогади про дитинство, про добрі руки матері. Згадується її колискова. У тривозі й любові, у замилувати й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Мати завжди вірить у краще в дитині. Навчає її бути людяною і доброю.

Мамо, скільки турбот і суму приносять тобі твої діти! А ти любиш, прощаєш, піклуєшся про нас, залишаєш нам на все життя чарівне видіння:

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська

добра ласка в неї за плечима.

Усе найдорожче, найсвятіше у моєму житті пов’язане з мамою. Вона завжди зрозуміє, допоможе, порадить. Ніби зоря, вона осяває нсмеркнуючим сяйвом кожний мій день.

Для матері дитина – найкраща у світі. Тому кожна мати вірить у найвищі духовні злети своїх дітей. Мати хоче, щоб її діти гідно жили серед людей і творили добро на цій землі.

Матінко моя, я щиро вдячна тобі за те, що ти навчила мене любити людей, розуміти їхні болі, тривоги, турбуватися про них, намагатися

допомогти. Ти своїм прикладом показала, що іноді інтереси інших людей треба ставити вище за свої. Переконавшись у тому,

що я твою науку збагнула, ти можеш бути спокійною за мене.

Любов матері безкорислива. Матуся любить усім серцем, не задумуючись над тим, як їй за Це віддячать. Добрі, чуйні діти ніколи не забувають про матір. Цей образ – один з найпоширеніших у нашій літературі. Згадаймо Т. Г. Шевченка. Найвищу красу світу поет вбачав у жінці, матері. Тому багато творів присвятив тій, у кого на голові хустиночка,

На руках дитина.

Часто у своїй поезії звертається до матері ніжний і люблячий син – П. А. Грабовський. Перебуваючи у сибірському засланні, він просить:

Мамо, голубко, прийди, подивися,

Сина від мук захисти.

Матір возвеличують у своїх творах А. Малишко, Л. Костенко, В. Сосюра, Б. Олійник та інші. Ось одна з таких безсмертних матерів:

Посіяла людям літа свої літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

Мамо, нехай святиться ім’я твоє!






Твір роздум яким я уявляю майбутнє україни.
Твір про Мати