Найвище щастя – служити державі

Я починаюсь з отчої землі,

Як меч – з вогню, як ніжна пісня – з мови,

Як з велетенських сосон кораблі,

Як творчість – із великої любові.

Я починаюсь з отчої землі…

С. Бурлаков

У житті кожної людини настає момент, коли доводиться обирати життєвий шлях і фах, який стане долею. Страшно помилитися у виборі майбутньої професії, оскільки саме цей вибір може стати вирішальним.

Минають літа… Старіють люди… Змінюються режими, а іноді й людські ідеали. Та завжди людина прагне зробити щось оригінальне, незвичайне,

відкрити щось нове, щоб пам’ять про неї лишалася у величезних палацах або маленьких хатках, збудованих її руками, у зелених лісах або поодинокій яблуньці, у прекрасній мелодії, що була написана колись для коханої, або у простій народній пісні, збереженій і переданій у спадок. І все це завдяки тому, що людина працює. Працює, щоб жити, працює, щоб приносити користь іншим людям, працює, щоб зробити свій край щасливим і багатим. Золоті поля пшениці, прекрасні пам’ятники архітектури та мистецтва, відкриття в галузі науки – все це спадщина, яку залишає людина-творець, людина-трудівник. Людина-трудівник – найкоштовніший
скарб.

Праця людини – окраса і слава,

Праця людини – безсмертя її.

В. Симоненко

Я мрію працювати для блага своєї Батьківщини, рідного народу, працювати так, щоб золотими ланами жита, родючими садами квітувала наша земля, щоб зводились нові будинки, щоб розвивалася наука і культура. Саме тому я мрію про професію, яка пов’язана з державною службою.

Готуючись до такої відповідальної роботи, я насамперед звернулась до історичного минулого. Українці мають ідеали державних діячів: Петро Могила, Павло Полуботок, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький. Серед галереї визнаних осіб моїм ідеалом є Пилип Орлик. Його Конституцію я вважаю однією з найдемократичніших у світі. Переконана, що молодь, яка має присвятити себе державі, повинна знати історію, осмислити її власною думкою, мрією заглянути в майбутнє, щоб визначити: що я можу зробити для України, для народу.

Сьогодні не можна помітити, що зміни на краще в Україні вже відбулись. Ми маємо нарешті справжню свободу, незалежність і демократичний устрій. Є самостійна держава, всенародно обрані Парламент і Президент. Є рівноправні партії, незалежні газети, журнали і видавництва. Все, як у людей. Немає політичної цензури, впали мури заборон і обмежень. Не помітити й не оцінити цього здатні хіба що сліпі чи байдужі. Від нас залежить зараз, чи здійсниться заповітна мрія багатьох поколінь кращих синів і дочок України про самостійну державу. Не можна не помітити, що держава переживає зараз великі труднощі, існують проблеми політичного й економічного характеру. Не обійшла нас і соціальна криза, характерна майже для всіх країн на шляху державного становлення.

Щоб зрушити становище, яке склалося зараз, необхідні спеціалісти різних галузей народного господарства з високим рівнем знань, а найголовніше – з бажанням служити державі. Це – не технократи, а люди, виховані на гуманістичних ідеях, на високому мистецтві, які не ігноруватимуть ролі морального начала, ролі культури, духовності.

Мої однолітки стануть вільними громадянами вільної України, вони, сподіваюсь, виконають святі заповіти предків. Я відчуваю в собі такі сили, тому не можу уявити іншого вибору, крім служби державі. Звичайно, обміркувала власну програму економічного та соціального розвитку України. Щоб досягти економічного розквіту, слід подбати про розвиток вітчизняного виробництва. Наша земля багата родючими чорноземами, щоб нагодувати свій народ якісними продуктами харчування. Спеціаліст, який думає про майбутнє держави, повинен опікуватися питаннями екології. Найбільше багатство держави – здорові люди.

Служити державі повинні високоосвічені професіонали, які прагнуть зміцнити Україну, вірять у те, що майбутнє нашого народу, нашої нації буде значно світлішим і кращим, ніж минуле. Я, як вірна дочка свого народу, покладу свій розум, сили і серце на те, щоб подолати тимчасову скруту, зміцнити незалежність, щоб нащадкам передати вільну й прекрасну Україну:

Усі мої сили, наснагу високу,

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно,

Судьба моя дивна,

Єдина!

П. Воронько


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Найвище щастя – служити державі