Твір на тему: “Чи потрібні нашій державі розумні люди?”

Чи потрібні нашій державі освічені люди? На перший погляд це питання здається дивним і навіть абсурдним. Якій же країні не потрібні розумні і освічені люди? Але, всерйоз замислившись над цією проблемою, розумієш, що все не так однозначно. Відомі часи, наприклад, в історії нашої країни, коли освіченість була необов’язкова і навіть не потрібна. Так, після революції 1917 року людей оцінювали, перш за все, по відданості справі партії, а на освіту не звертали ніякої уваги. В результаті біля керма виявлялися люди, які часто навіть школу не закінчили. Це призводило до грубих, часом фатальних помилок, які згубно впливали не тільки на розвиток країни в цілому, але і на життя мільйонів радянських людей.

Пізніше, коли радянська влада зміцніла, освіта в СРСР отримала велику цінність. Приблизно у 80-ті роки величезна кількість молодих людей мала вищу освіту. Однак це ніяк не вплинуло на рівень розвитку нашої країни. Чому? Мені здається тому, що в СРСР було неможливо проявити себе, застосувати свої знання та вміння, впровадити нові ідеї на благо країни. Країні це просто не було потрібно.

Під час перебудови, коли цінності повністю змінилися, головною ідеєю стало збагачення будь-якою ціною. У тих умовах, умовах зародження капіталізму освіта, культура, великі знання виявилися незатребуваними. На вершині успіху опинилися люди зовсім іншого складу. Безсумнівно, це були по-своєму розумні люди. Але, перш за все, герої нового часу володіли витривалістю, завзятістю, діловою хваткою, умінням йти на компроміси зі своєю совістю. “Нові росіяни”, як стали називати таких людей в народі, були нахабнуваті, хамуваті, часто не мали атестата про середню освіту. І, тим не менш, вони були “господарями життя”. Тому молодь, бачачи перед собою приклади цих людей, які не гналися за вищою освітою, та і взагалі, книги і знання не були у них в пошані. І, судячи з усього, у рідної держави теж. Про це можна судити, згадуючи зарплати інженерів і вчителів того часу. Взагалі, по-моєму, складалося таке враження, що країна жила окремо від свого народу. Кожен виживав як міг.

Чи потрібні нашій державі освічені люди? На мій погляд, у всі часи найрозумніші люди країни однозначно відповідали “так” . Ще М. В. Ломоносов у 18 столітті писав про користь наук і необхідність виховання вітчизняних талантів на користь країни. Так хто ж такі освічені люди, і чим вони можуть допомогти рідній країні?

На мою думку, освіченість є дуже широким поняттям. Для мене освіченість – це не тільки велика кількість знань, чудове володіння своєю професією, творчий підхід...

до всього, широкий кругозір, інтелігентність. Освічена людина – насамперед, глибоко моральна людина. Отже, це патріот, який вважає святим обов’язком служити батьківщині і своєму народу, працювати на їх благо. Я думаю, будь-якій країні просто необхідні такі громадяни.

Мені здається, що зараз наша країна розуміє це повною мірою. Престиж освіти виріс у величезній мірі. У нових умовах існування, коли Україна є частиною світу, світової спільноти, їй життєво необхідні освічені люди. Причому люди, постійно підвищують свій рівень знань і умінь, люди, готові все життя вчитися чомусь новому. І це невипадково. Зараз ми живемо в світі інформації, яка оновлюється з гігантською швидкістю. Тільки володіючи мобільними, творчими, інтелектуальними людьми, Україна зможе існувати і процвітати на світовому ринку.

Сучасні молоді люди, як мені здається, відчувають свою затребуваність на батьківщині. Тому, на мій погляд, останнім часом зменшився “витік мізків ” на Захід. Так, все більше школярів і студентів мають можливість поїхати до Америки. Але живуть вони там нетривалий час. Подивившись на країну і людей, повчившись в американських школах і університетах, українська молодь все частіше повертається додому. Більше того, до України жити і працювати приїжджає дуже багато іноземців. Для них зараз Україна – найцікавіша країна. Думається, що моїй батьківщині потрібні і освічені іноземці, які працюватимуть на благо України і будуть зміцнювати її становище у світі.

Міркуючи на задану тему, не можна не сказати і про те, що країна повинна повною мірою цінувати якісних фахівців у всіх сферах життя. Це значить, вона повинна забезпечувати їм гідний рівень життя. Зараз же виходить так, що тільки певні професії затребувані і оплачуються дуже добре. Це відноситься, звичайно ж, до професій у сфері економіки, юриспруденції та деяких інших. Фахівці ж в інших областях досі існують на мізерну зарплату. Причому, ці люди працюють у так званій бюджетній сфері, яка фінансується державою. Виходить, що поки мистецтво, культура, освіта, медицина, соціальне забезпечення майже не потрібні Україні. Це дуже несправедливо і образливо. Адже наша батьківщина завжди славилася талантами. Українська література, музика, балет, образотворче мистецтво, українська наука заслужено визнавалися і визнаються до цих пір у всьому світі. Крім того, неможливо, на мою думку, повноцінно і гармонійно розвиватися, йти в ногу з часом, звертаючи увагу лише якісь одні сторони життя. Для того, щоб довго і благополучно існувати, Україні необхідно розвивати всі сфери та області. Тільки тоді, як мені здається, ми піднімемося на колишню висоту, знайдемо своє, гідне нас місце в світі, і будемо процвітати до кінця століть.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...