Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”

Схожі твори:

1. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Б. ГрінченкО Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор […]...
2. Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом […]...
3. Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
4. Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не […]...
5. Образ головної героїні оповідання “Каторжна” В оповіданні “Каторжна” розкривається доля Докії – дівчини-напівсироти. Каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п’яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. Мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. Для всіх Докія була чужою, тому росла, немов […]...
6. “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) У XІІІ столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме […]...
7. Твір на тему: “Опис головної героїні оповідання “Каторжна” Існують в нашому суспільстві і світі досить багато людей з дуже складною долею. Про історію однієї такої людини, дівчини на ім’я Докія, розповів у своєму оповіданні “Каторжна” Борис Грінченко. Життя Докії було просто нестерпним, в цьому житті не було практично нічого хорошого. Її мати померла, тому вона могла жити тільки з мачухою і батьком, який […]...
8. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XІX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
9. Наталя – жертва суспільства (за оповіданням Бориса Грінченка “Дзвоник”) Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Така страшна сирітська доля випала й героїні […]...
10. Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в іншому селі, щоб принести щось поїсти собі та […]...
11. Маленька господарка (за оповіданням Бориса Грінченка “Сестриця Галя”) Дитячі оповідання Бориса Грінченка мають велику пізнавальну та виховну цінність. Як І. Франко та Панас Мирний, Б. Грінченко акцентує увагу на глибокій порядності дітей із селянських родин, показує, що навіть найсуворіші життєві обставини не можуть зруйнувати тих високостей душі, які успадковані від народу, прищеплені одвічними традиціями, щоденною працею. Дуже цікавим психологічним дослідженням дитячої душі виявилось […]...
12. Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. […]...
13. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні […]...
14. Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. […]...
15. Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо […]...
16. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка І. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих […]...
17. Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід (викладання у сільських школах на Харківщині) дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує […]...
18. Твір на тему: “Лірико-епічна творчість Бориса Грінченка” Деякий період своєї творчості Борис Грінченко присвятив складанню балад. Для цих творів він брав найрізноманітніші сюжети – з українського фольклору, з зарубіжної літератури, з міфології. Присутні у баладах і власні роздуми автора про героїчну історію нашого народу. Ці легенди та балади призначені як для простих людей, так і для освічених читачів. У своїх творах Б. […]...
19. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій […]...
20. Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
21. “Не люди для літератури, а література для людей” (за поезіями Б. Грінченка) І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку… (У той час, коли жив і творив Борис Грінченко, в письменницькому середови­щі точилися дискусії щодо завдань літератури. Багато митців відстоювало ідею “чистої літератури”, “літератури для літератури”. Поширювалося декадентство і занепадницькі настрої. Борис Грінченко одним рядочком окреслив своє ба­чення завдань літератури.) ІІ. О, якби умів я книги […]...
22. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка «Без хліба») Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання «Без хліба» викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
23. Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці […]...
24. Твір на тему: “Народність художньої прози Бориса Грінченка” Селянська маса, яку показує Борис Грінченко, аморфна, нерішуча у відстоюванні власних прав. “П’яніючи, галасуючи, точачись і лаючись, вона забувала про те, що сама себе віддавала в попихачі кожному, хто хотів нею попихати…”, – болісно узагальнює автор. Одверто говорить письменник про затурканість селянства, невміння розібратися в причинах свого бідування, зрештою, небажання постояти за себе, врахувати ті […]...
25. Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові українсь­кої мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності […]...
26. Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
27. “Віддав себе я праці без вагання…” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
28. Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою […]...
29. Твір на тему: “Образ ліричної героїні у творчості Лесі Українки” Жінки, а саме образ ліричної героїні, займає високе місце в усій творчості видатної української письменниці Лесі Українки. У своїй творчості велика українська поетеса ретельно і уважно розглядає характер жінки, її життєві переконання та прагнення. Багато уваги також приділено національному аспекту життя української жінки. Образи жінок у творах Українки бувають різними, іноді вони дуже патріотичні, в […]...
30. Твір: Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка ТвІр за повістями “Серед темної ночі” і “Під тихими вербами”. Дикою, темною силою віє від селянського життя. Здавалося б, що може бути краще: біленькі хати, вишневі садочки, земля. Але у цих біленьких хатах відбувається трагедія за трагедією, які гублять родини. А найстрашніше, що неможливо знайти виходу із цього становища. Жахлива, але реальна правда життя народу, […]...
31. Роль поета і поезії в житті суспільства (за творчістю Б. Грінченка) І. Головний напрям поезії кінця XІX ст. (подолання “псевдошевченківських шаблонів”; орієнтація поезії на “втручання” у суспільне життя; відверте, беззастережне служіння визвольним прагненням трудящих). ІІ. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія”: 1. Принцип побудови поезій – конфлікт протистояння (між почуттям, вільною творчістю і вимогами розуму, громадянського обов’язку; перші безкомпромісно, хоч і […]...
32. Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська…” Дівчина не боялася ні […]...
33. Трагедія любові й занепад людськості (за оповіданням Б. Грінченка “Каторжна”) Кінець XІX – початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, яка й справді не змусить на себе чекати. Криза в суспільному та політич­ному житті цілих народів, занепадницькі настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає дедалі менше й менше. Розвиваються гехно […]...
34. Як писати твір Реалістичний світ Б. Грінченка Розмірковуючи над темою нашого твору “Реалізм і народність художньої црози Б. Грінченка”, ми повинні згадати, що реалізм у художній літературі усвідомлюється як зображення типових характерів у типових обставинах. Головне, що в центрі уваги письменника знаходяться не просто факти, люди й речі, а ті закономірності, які діють у житті. Щодо принципа народності, то він розкривається в […]...
35. Які настрої і почуття викликає оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” Євген Пилипович Гуцало – письменник з Поділля. Багато писав про дітей і для дітей. В оповіданні “Хто ти?” він знайомить нас із Галею, яка приїхала до матері. Галя – гарна дівчина. Ось як письменник змальовує її зовнішність: “Дівчина була вогнисто-руда, її коси роздимались хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, […]...
36. Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим – крім квітки, там нічого […]...
37. Два народи – дві героїні (Наташа Ростова і Скарлет О’Хара) Романи Л. М. Толстого і Маргарет Мітчелл навряд чи можна порівнювати за глибиною змісту, масштабу піднятих проблем. Вони і написані в різний час: роман Толстого створювався в середині XІX століття, а “Віднесені вітром” – у XX столітті. І задуми в письменників були різні. Толстой, задумавши писати історію одного з декабристів, урешті-решт створив роман про події […]...
38. Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного […]...
39. Твір на тему: “Моє ставлення до Лобо” Я прочитала оповідання Ернеста Сетона-Томпсона “Лобо”. Як на мою думку, майже усі оповідання про звірів цього автора закінчуються трагічно. Мені дуже жаль Лобо – головного героя оповідання. Лобо був гігантським вовком, ватажком зграї, яка складалася з п’яти вовків. Лобо мав авторитет у зграї, тому кожне доручення його відразу ж виконувалося. Лобо був дуже розумним, хитрим, […]...
40. Реалізм і народність художньої прози Грінченка Борис Дмитрович Грінченко – видатне явище в українській літературі. Він – людина феноменальної працездатності, талановитий письменник-прозаїк, неповторний поет-лірик, фольклорист і етнограф, мовознавець, критик, публіцист, автор першого «Словаря української мови». Свого часу разом з іншими діячами української літератури він організував видання численних художніх і науково-популярних книжок. Працюючи в багатьох жанрах, Б. Грінченко порушував найрізноманітніші проблеми, головні […]...