Михайло Шолохов. «Доля людини»

Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них – російський письменник Михайло Шолохов.

Як і в творчості німецького письменника Генріха Белля, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна.

Війна скалічила і німця, і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і назва твору, обірвана: «… проти мого прізвища буде написано: «Пішов на фронт і поліг за…».

На

відміну від зневіреного юного німецького солдата зрілий чоловік Андрій Соколов має мету свого життя. Попри всі трагедії, що принесла йому війна, – смерть рідних, жахи концтабору – Андрій Соколов знаходить сенс у вихованні обпаленого війною сироти – хлопчика Вані.

Недарма оповідання починається і закінчується зображенням всепереможної весни, що затягує рани на тілі землі і в душах людей.

Особливість композиції полягає в тому, що Шолохов подає оповідання в оповіданні. Зустріч автора-оповідача з незнайомцем із дитиною переходить у розповідь самого незнайомця Андрія Соколова про своє життя,

яке спочатку нічим не відрізнялось від звичайного життя пересічних людей. Але все змінила війна, яка забрала життя його дружини і доньок: авіабомба розбила будинок сім’ї разом з його мешканцями. Остання надія – син Анатолій – на фронті в кінці війни…

Сам Андрій Соколов звідав усі жахи німецького концтабору, голод, знущання, приниження, але не зламався, зумів вистояти, втекти з полону, узявши з собою «язика» – німецького інженера. А після війни, коли б, здавалось, зник сенс його життя, бере на виховання хлопчика-сироту Ванюшу, якого теж не помилувала доля. І починається відродження зраненої душі Андрія Соколова.

Від твору «Доля людини» віє вітром оптимізму, як повоєнна весна, дружка і раптова, так і майбутнє цих осиротілих людей – Андрія Соколова і Вані – світле, чисте і радісне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Михайло Шолохов. «Доля людини»