Майстер пензля Сергій Васильківський і українська природа
Україна дала світові багато талановитих художників, портретистів, графіків 17-18 ст., історичного живописця Лосенка і чародіїв пензля Левицького та Боровиковського. А картини Т. Шевченка «Катерина», «Сільська родина», «На пасіці» є виявом дивовижної любові майстра пензля до своєї батьківщини.
Україна – мальовничий край з прекрасною природою. Саме на цій землі зустрінеш безмежні золоті поля, смарагдові лісосмуги, гори з чудовими водоспадами. Тому й не дивно, що майстрів інших країн приваблювали краєвиди України.
Астраханець Іван Іванович
Творчість славнозвісного майстра Сергія Васильківського доводить незаперечну істину: зображення природи задля природи не досягає своєї мети багатогранного впливу на почуття. Справжній художник любить і оспівує природу не задля неї самої, а заради людини, яка змужніла на її лоні.
Палаюче сонце робить
Але найпоказовішою в цьому плані є картина «Козача левада». Вона умовно поділена на три основні частини: трохи менше нижньої половини займає земля, неширокою смугою посередині – ліс, решта – небо. Простір обмежується в ширину зрізами рами, а в глибину – деревами. Звужені масштаби надають краєвидові характеру затишного, обжитого куточка.
Під одним з кряжистих берестів видніються люди, візок. А посеред левади біля озерця пасуться воли. Світлим плямам води на луках у лівій частині картини по кольоровій масі відповідають білі хмари-лебеді на синьому небі. Все це врівноважується великими темно-зеленими силуетами крислатих дерев праворуч на рівні обрію.
Художник створює ілюзію глибини з допомогою доріг, що йдуть від переднього плану картини в глибину, звужуючись у перспективі. Але цього замало. Васильківський спробував побудувати картину виключно на повітряній перспективі, фарби клав так, щоб барви висвічувалися ніби зсередини. Природа, тісно пов’язана з людиною, допомагає їй навіть у буденщині знайти високе, замилуватися краєвидом і вивищитися у діяннях та думках.
Сергій Васильківський досяг своїми творами глибини та ясності, народності. Його картини називають піснями й думами у фарбах. Вони сповнені поезії, задушевної і водночас могутньої. Картини Васильківського глибиною свого лірико-поетичного змісту, природністю організації і безпосередністю живописання, багатством кольорів – речі мистецької культури європейського рівня.