Чарівна природа України у творах Павла Тичини

1. Україна у віршах українських поетів. (Образ чарівної української природи зма­льовано у багатьох творах українських письменників – від Тараса Шевченка до сьогодення. Але в творах П. Тичини природа якась особлива, жива, яскрава.)

2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. (У цьому вірші є і ліричний герой – “Я” і чарівна природа України. Людина прислуха­ється до навколишнього життя, вдивляється у красу рідної природи. Ліричний герой П. Тичини вслухається і чує, як шумлять гаї (“Гаї шумлять – я

слу­хаю…”), милується хмарками (“хмарки біжать – милуюся…”). Це вслухання – милування народжує почуття радощів, веселощів (“душі моїй так весело”). Він чує, як “дзвін гуде із далеку”. Він співає і природа поруч із героєм перебуває у гармонії з людиною. Герой чує тихий шепіт трав, бачить золотий небокрай (“мов золото поколото…”), навіть річка – співає (“горить-тремтить ріка, як музика…”.)

3. Почуття людини, яка закохана у рідну природу. (У творі “Гаї шумлять” кож­ний рядок породжує почуття любові до рідної землі, вона подумки ширяє у небі над своєю країною, “мов ластівка”,

вільна птаха. Душа ліричного героя зворушена і закохана: “Я йду, іду – зворушений…”)

4. Що саме любить ліричний герой П. Тичини? (У вірші “Не бував ти у наших краях!” поет змальовує рідний край, його синє небо, степи, козацькі могили “як гори”, чарівні весняні ночі, свій співочий народ, який “не може без пісні і нивки зорати”.)






Твір на тему місце україни в європейський спільноті.
Чарівна природа України у творах Павла Тичини