Кріпосник Собакевич у створеній М. Гоголем галереї мертвих душ

Схожі твори:

1. Кто такой Собакевич в поеме гоголя “Мертвые души” Собакевич хмур, неуклюж. “Когда Чичиков взглянул на Собакевича, он ему… показался весьма похожим на средней величины медведя. Для довершения сходства фрак на нем был медвежьего цвета, рукава длинны, панталоны длинны, ступнями ступал он вкривь и вкось… Чичиков еще раз взглянул на него искоса, когда проходили они в столовую: медведь! совершенный медведь! Нужно же такое странное […]...
2. Собакевич – персонаж поэмы Н. В. Гоголя “Мертвые души” Фольклорные источники образа Собакевича былинные и сказочные богатыри (Еруслан Лазаревич, Илья Муромец и т. п.). Возможные литературные источники: Тарас Скотинин из комедии Д. Фонвизииа “Недоросль”, медведеподоб-ный разбойник Бурдаш из романа М. Загоскина “Юрий Милославский”. Богатырская мощь Собакевича (нога, обутая в сапог исполинского размера), подвиги за обеденным столом (ватрушки “гораздо больше тарелки”, “индюк ростом с теленка”, […]...
3. Сюжет “Мертвих душ” (послідовність зустрічей Чичикова з поміщиками) Створюючи образи Манилова, Коробочки, Ноздрева, Собакевича, Плюшкина, Гоголь прибігає до загальних прийомів реалістичної типізації (зображення села, панського будинку, портрета хазяїна, кабінету, розмови про міський чиновникахе) У тих випадках, коли це необхідно, з’являється перед нами й біографія персонажа В образі Манилова відбитий тип дозвільного мрійника, “романтичного” ледаря. Господарство поміщика перебуває в повному занепаді “Будинок панський стояв […]...
4. Коробочка одна з “мертвих душ” Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській […]...
5. Роман Шмельова “Сонце мертвих” Він працював над “Сонцем мертвих”, живучи в Буніна в Трасі, переслідуваний нав’язливими спогадами. Із Трасу Шмельов писав 19/6 вересня 1923 року в Париж Куприну: “Думаєте, весело я живу? Я не можу тепер весело! І пишу я – хіба вуж так весело? На мить забудешся… Зараз якийсь мистраль дує, і в мені тремтіння усередині, і туга, […]...
6. У залі картинної галереї Відвідини картинної галереї – це справжнє свято для мене. Підіймаєшся красивими мармуровими східцями на другий поверх Художнього музею. І ось ти в залі картинної галереї. Тут живе Краса. А перед нею завжди схилялися люди. Зупиняєшся перед картинами Миколи Реріха. На них – горн Гімалаї, серед яких він жив. їхня велич, чистота і краса притягували до […]...
7. Який сенс мандрівки Енея до царства мертвих? Одіссей іде до Аїда, щоб дізнатись про свою долю. Доля ж Енея вже визначена. Він тільки має утвердитись у прагненні невідступно слідувати визначеному. Цікаві слова Йосипа Бродського, який писав про Вергілія, що “його спроба пояснити світ була настільки досконалою, що змусила його спуститись до пекла. Описи його дивно переконливі, оскільки вони не зв’язані ні з […]...
8. Литературная критика Белинского, связанная с Гоголем Писал критик и о Гоголе. История отношений не очень богата событиями, но исполнена драмматизма. Белинского никогда не связывали узы дружбы с Гоголем. В январе 1842 года Гоголь отдает свою рукопись ” Мертвых душ ” Белинскому, для предоставления последней в Санкт-Петербургский комитет цензуры, после неудачи в Москве. Это, пожалуй, единственный из случаев сближения критика с писателем. […]...
9. История написания комедии Гоголем “Ревизор” Возможно, что рассказы о мнимых ревизорах были известны Гоголю и из других источников. Во всяком случае со слов А. С. Данилевского, приятеля Гоголя по гимназии, В. И. Шенрок записал, что в 1835 году, возвращаясь из своего летнего путешествия через Киев, Гоголь вместе с Пащенко и Данилевским по дороге в Петербург разыгрывали “Ревизора”. “Здесь была разыграна […]...
10. Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству, почестям, ситому спокою) і заколишніх […]...
11. Сцена продажи “мертвых душ” у Собакевича Сделка ведется так, что Чичиков попал сразу как бы в кулацкие тиски Собажевича, быстро понявшего смысл предстоящей сделки и возможность выгоды. Чичиков: продолжает разговор в том же осторожном стиле: “А если найдутся, то вам, без сомнения…, будет приятно от них избавиться?” На что Собакевич столь же лаконично отвечает: “Извольте, я готов продать”. Чичиков: “Хотя, впрочем, […]...
12. Твір на тему: Образ Собакевича у романі Гоголя “Мертві душі” Характеристика Собакевича. Характер Собакевича починає розкриватися перед нами ще в першому розділі, коли він, ледь познайомившись з Чичикова, тут же наступив йому на ногу, сказавши: “Прошу вибачення”. Ці неповороткість, незграбність і небагатослівність відразу ж справляють враження чогось грубожівотного, малорухомого, важкого. Воно нескінченно посилюється в ході подальшого знайомства з ним. Основними рисами характеру Собакевича є звіряча […]...
13. Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий […]...
14. Речевая характеристика Собакевича в поэме “Мертвые души” Своеобразна речь Собакевича. Конечно, и у Собакевича, при всей грубости его натуры, есть какие-то элементарнейшие представления о приличии и долге гостеприимства, и поэтому он, редко обольщавшийся кем-либо и редко отзывавшийся о ком-либо “с хорошей стороны”, преисполненный уважения к Чичикову, определяет его в разговоре с женой: “преприятный человек”, и приглашает его к себе в усадьбу. Элементарную […]...
15. Система освіти в Україні та навчання іноземних мов З перетворенням України на самостійну державу виникла потреба у роз­будові системи освіти. З цією метою розроб­лена цілісна державна національна програма “Освіта”, головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу XXI століття, створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення […]...
16. Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) І. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). ІІ. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). ІІІ. Приниження України у другій половині XІX ст. (бездержавність; української мови […]...
17. Гротеск у поемі “Мертві душі” У гротескно-гіперболічній манері, властивому Гоголеві-Сатирикові, рисується й образ Собакевича. Досить сказати про гіпертрофовані гастрономічні потреби цього пана. “У мене коли свинина – всю свиню давай на стіл, баранина – усього барана тягни, гусак – усього гусака!”. Тут проявляється основна риса характеру даного персонажа – його тваринна сутність Гоголь прибігає до гротеску, заострению деталей, підкреслюючи хворобливу, […]...
18. “Мертві душі” поміщики й чиновники Це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один пошлее іншого”. На перший погляд Манилов і Собакевич, Ноздрев […]...
19. О Чичикове и Собакевиче из поэмы “Мертвые души” (Гоголь) Когда Чичиков взглянул искоса на Собакевича, он ему на этот раз показался весьма похожим на средней величины медведя. Для довершения сходства фрак на нем был совершенно медвежьего цвета, рукава длинны, панталоны длинны, ступнями ступал он и вкривь и вкось и наступал беспрестанно на чужие ноги. Цвет лица имел каленый, горячий, какой бывает на медном пятаке. […]...
20. Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу) І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків (скупий Плюшкін; безгосподарний Манілов; безтурботний гравець, п’яниця Ноздрьов; ворог освіти Собакевич; темна, забита Коробочка). 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу (безграмотні з примітивним духовним світом – двоє мужиків біля дверей шинку, кріпаки поміщиків, слуга Чичикова […]...
21. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
22. Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! Тільки одного разу […]...
23. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків (від мрії про волю до відкритої непокори). 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” (майстерність описання безправних кріпаків, реалістичні образи Олесі, Горпини, Одарки. […]...
24. Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому […]...
25. “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники, це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один […]...
26. Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
27. Твір за картиною Їжакевича «Кріпаків міняють на собак» З першого погляду картина І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак» вражає правдивість відтворення художником важкої долі селян-кріпаків. Жахливе явище відобразив мистець: безправних, принижених людей кріпосники міняють на собак. На передньому плані – поміщики. Господар у халаті й домашніх туфлях зручно вмостився на м’якому стільці біля круглого столу, застеленого білою скатертиною. В руках у нього чубук. […]...
28. Гофман “Крихітка Цахес…” 1. Яким було життя у князівстві Керепес? Життя мешканців князівства нудне і безбарвне. Вони живуть за законами практицизму, не вірять ні в чари, ні в чудесні таємниці. їм чужі мрійливість, гли­бокі почуття. Всі їхні зусилля спрямовані на те, щоб зробити службову кар’єру та збагатитися. 2. У чому полягало запровадження “освіти” Пафнуцісм Великим? Бездуховне життя мешканців […]...
29. Твір на тему: “Не за обличчя судіть, а за серце” Не за обличчя судіть, а за серце. Це дуже популярний, а головне, вірний вираз. Адже це дійсно так. Коли ми вперше бачимо людину, ми звертаємо увагу на його зовнішній вигляд. А також на ті його якості, які він не приховує, або навіть “домальовує” собі. Ми дивимося на те, як людина виглядає. Чи дорогий у нього […]...
30. Коротка характеристика добутку Ревізор Гоголя Н. В В 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголю анекдот про чиновника, що у повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився в комедію. У ній все необично – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо […]...
31. Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Пантагрюеля Пантагрюэль – син короля Гаргантюа і Бадбек, дочки короля амавротов, мешканців Утопії. Мати П. померла від пологів, оскільки немовля було колосальних розмірів. Його ім’я, згідно з поясненням Рабле, означає “всежаждущий”. Дійсно, з юних років П. відрізнявся непомірною ненажерливістю: він відгризнув вим’я і півживота у корови, яка поїла його молоком, розірвав на частини і проковтнув величезного […]...
32. Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо […]...
33. Чичиков – історія життя у всіх деталях М. В. Гоголь належить до числа найбільших діячів російської класичної літератури. Вершиною творчості письменника є поема “Мертві душі” один з видатних добутків світової літератури, по визначенню Бєлінського, “утвір, вихоплений зі схованки народного життя”. У поемі знайшли своє вираження всі основні особливості таланта автора Чичиков центральний герой поеми, довкола нього відбуваються всі дії, з ним зв’язані […]...
34. Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У своїй поезії Ахматова сперечалася з […]...
35. Дослідження образа Собакевича У куті вітальні в Собакевича “стояло пузате горіхове бюро на пребезглуздих чотирьох ногах… Стіл, крісла, стільці – усе було найважчої й неспокійної властивості, – словом, кожний предмет, кожний стілець, здавалося, говорив: “И я теж Собакевич!” (90). Такий детальний опис меблів символізує повна відсутність людського початку в поміщику. Він вростає в навколишнє оточення, як равлик у […]...
36. Новорічна трагедія (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) 1. Головна тема оповідань Панаса Мирного (безталанна доля співвітчизників, безрадісне дитинство у часи кріпацтва). 2. Особливість заключної частини оповідання П. Мирного “Морозенко” (новорічні оповідання сучасних йому письменників мали щасливе закінчення, “Морозенко” закінчується трагічно). 3. Тяжка доля Катрі та її сина Пилипка (борошна нема, позичити нема де, продати тілько і того, що кожушка вовняного). 4. Зовнішній […]...
37. “Бережіть собори ваших душ” (за романом Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація […]...
38. Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) І. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). ІІ. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
39. Портретные описания образов в поэме “Мертвые души” Великое мастерство Гоголя-реалиста сказалось в поэме в создании им галереи бессмертных образов помещиков, ярко индивидуализированных. Эта индивидуализация достигается многообразными приемами. Прежде всего среди этих приемов следует отметить подбор метких слов (прилагательных, существительных, глаголов, наречий), определяющих ту или другую сторону характера выведенного действующего лица. Вот, например, Манилов. Уже при первом упоминании о нем в 1-й главе […]...
40. Інститутка Марка Вовчка перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко […]...