Губенко Павло Михайлович (Остап Вишня)
Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області).
Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р.
1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив. Натомість розпочав журналістську та літературну роботу.
З 1919 р. почав писати фейлетони. Цього ж 1919 р. разом з іншими ентузіастами українського відродження потрапляє до Кам’янця-Подільського, звідки
Псевдонім Остап Вишня з’явився в літературі у 1921 р. Новий письменник-дотепник став відомий усій Україні.
У грудні 1932 р. Остапа Вишню знову заарештовано. Його було звинувачено у підготовці терористичного акту. Письменника засудили до смертної кари, але потім вирок замінили десятьма роками ув’язнення. Остапові Вишні пощастило вижити.
Тільки у 1944 р. він повертається додому і продовжує писати.
Помер Остап Вишня у 1956 році.
Спадщину його становлять тисячі гуморесок і усмішок, що друкувалися в основному в періодичній пресі.
Схожі твори:
- Відповіді до теми: “Великий правдолюб Остап Вишня” /. Під яким псевдонімом вперше з “явився в українській літературі Остап Вишня? У літературу Остап Вишня (Павло Губенко) ввійшов під псевдонімом Павло Грунський, яким підписав свій перший сатиричний твір “Демократичні реформи Денікіна”, що був опублікований 2 листопада 1919 року в кам’янець-подільській газеті “Народна воля”. Загалом же за осінні місяці 1919 року гумористом було опубліковано понад […]...
- Твір на тему: – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...
- Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – «писати щось «веселе». Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, […]...
- Остап Вишня (1889-1956) Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна…” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, із […]...
- Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці «Чухраїнці» Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку «Українізуємось». Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці «Чухраїнці» з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні […]...
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
- Остап Вишня письменник, рибалка і мисливець ВИШНЯ ОСТАП (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську […]...
- Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) – український сатирик та гуморист, перекладач, журналіст. Увів у літературу жанр “усмішка”. “Мені нове життя усміхається. І я йому усміхаюсь! Через те й усмішка!” (Остап Вишня). Остап Вишня – автор усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій. За життя письменника було видано більше 100 збірок (“Мисливські усмішки”, “Вишневі усмішки” […]...
- Остап Вишня. «Моя автобіографія» Павло Михайлович Губенко (більше відомий нам усім як Остап Вишня) зумів втілити у своїх мудрих, дотепних, кмітливих, щирих і безпосередніх героях риси характеру українського народу, передати його ментальність. Тому багатьох струн душі людської торкало і торкає вишнівське мудре, дотепне слово. Палітра письменника досить "різноманітна. Це і лагідна, м’яка усмішка, сповнена любові і приязні до людини. […]...
- Остап Вишня – письменник, рибалка й мисливець Теперішнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській сім’ї. Учився в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. В 1917 р. екстерном здав іспити в приватній гімназії й надійшов на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних рухів перебував у війську Центральної Ради, а […]...
- Остап Вишня майстер української сатири та гумору Остап Вишня увійшов до всесвітньої літератури як майстер української малої гумористичної прози. Саме української, бо тематика та мова його “усмішок” іде від народного характеру, народної творчості, рідної землі. Новаторський жанр “усмішки”, який вигадав він сам, відзначається розмаїтістю: гуморески, фейлетони, шаржі, новели, пародії, репортажі, “реп’яшки”. Але всіх їх об’єднує головне – яскрава комічність ситуації та мови, […]...
- Остап Вишня – “чарівник сміху” Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою […]...
- Остап Вишня – писатель, рыбак и охотник Настоящее имя – Павел Михайлович Губенко. Родился на хуторе Чечва на Полтавщине в многодетной крестьянской семье. Учился в Киевской военно-фельдшерской школе. Работал в больнице фельдшером. В 1917 г. экстерном сдал экзамены в частной гимназии и поступил на историко-филологический факультет Киевского университета, но не закончил его. Во время освободительных движений находился в войске Центрального Совета, а […]...
- Остап Вишня – волшебник смеха Остап Вишня – воистину народный писатель, один из мастеров юмора и сатиры, “волшебник смеха”. Сатирик и юморист вырос на грунте устного народного творчества и лучших достижений классической литературы. Он поднял и творчески развил их знаменитые традиции, став писателем-новатором, творцом качественно нового, оптимистичного и воспитательного смеха. Нельзя без смеха читать его замечательные юморески, такие, например, как […]...
- О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Твір на тему: “Про що йдеться в пісні, яку виконує сліпий Остап?” Оповідання Райнера Марія Рільке “Пісня про правду” розповідає історію життя звичайних людей в часи гніту з боку польських панів, а також дивовижний випадок з хлопцем на ім’я Олекса, якого надихнула і перетворила пісня. Ця пісня була дійсно про правду, адже тільки правда може пробудити в людині найбільш сміливі, милостиві і добрі почуття, мотивувати її на […]...
- Біографія Остапа Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Коцюбинський Михайло Михайлович Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці. З раннього дитинства, як згадує сам письменник, він чув українську мову тільки від челяді. А в дев’ять років, захворівши на запалення легенів, раптом в гарячці почав говорити по-українськи. З того часу він почав писати українською мовою вірші на зразок народних. Пізніше познайомився з творчістю українських […]...
- Григорій Михайлович Тютюнник (1920-1961) Григорій Михайлович Тютюнник народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. У 1938 році закінчив Зіньківську середню школу. У 1938- 1941 роках разом з О. Гончаром навчався у Харківському університеті на літературному факультеті, який закінчив у 1946 році. На початку другої світової війни Г. Тютюнник добровільно пішов на фронт, двічі був […]...
- Остап Бульба зразок мужності і безстрашності Повість М. В. Гоголя переносить читача у ті далекі часи, коли український народ вів невпинну боротьбу за свою незалежність, за щастя, за право жити вільно виховувати дітей, вирощувати хліб. Але всі чоловіки вважали, що саме вони мають принести мир і радість у свої оселі, а тому змалку привчали синів, що це доля – обороняти, захищати […]...
- Остап та Андрій сини Тараса Бульби Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там […]...
- Брати Остап і Андрій (порівняльна характеристика) (1-й варіант) Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” присвячена тим часам, коли починалася боротьба вільного козацтва з польськими панами, що гнітили його. Вартовим постом України, опорою козацької вільності стала Запорозька Січ. Це було, як говорить Гоголь, гніздо “гордих і міцних, як леви” борців, звідки “воля й козацтво” розливалися на всю Україну. Головними героями повісті є славний запорожець […]...
- Мушкетик Юрій Михайлович Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик народився 21 березня 1929 р. в селі Вертіївці на Чернігівщині в родині вчителя. Дитинство пройшло у селі, де хлопчик спостерігав за початками колгоспного життя, сприймав своїм серцем одвічні селянські цінності. Пережив роки війни, враження від яких лягли в основу дилогії – повістей “Вогні серед ночі” та “Чорний хліб”. 1925 р. Ю. […]...
- Грабовський Павло Арсенович Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім’я перебувала у постійній скруті. Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській бурсі. Багато читав, особливо захоплюючись “Кобзарем” Т. Шевченка. Через п’ять років, закінчивши бурсу, П. Грабовський вступив до Харківської семінарії, з […]...
- Спогади про дитинство (За гуморескою Остапа Вишні “Перший диктант”) Дитинство видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні припало на добу царизму. Нелегкі то були часи, але письменник віднаходить найтепліші інтонації, змальовуючи своє дитинство. Один з таких творів має назву “Перший диктант”. У сім’ї Остапа було дванадцятеро дітей. Складно було батькові й матері поратись у такому “хазяйстві”, та що робити! Батькам дуже кортіло, щоб їх діти були […]...
- На початку життєвого шляху (За ранньою творчістю О. Вишні) Остап Вишня мав рідкісний талант гумориста й сатирика. Без перебільшення можна сказати, що, вивчаючи творчість, а також життєвий шлях цього письменника, ми краще розуміємо сутність українського народу, його складної й непересічної долі. “Моя автобіографія” – так називається твір, яким відкривається моя улюблена збірка творів письменника “Вишневі усмішки”. Читач поринає в атмосферу українського села кінця XIX […]...
- Гумор Остапа Вишні Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: “Його люблять і заокеанські українці – в Канаді, в Сполучених Штатах Америки”. Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою. Про навчання та успіхи він написав у гуморесці “Перший диктант”. Один […]...
- “Моя автобіографія” Остапа Вишні Прізвище, ім’я, по-батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто із нас не знайомий зі стандартною формою автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов блискучий художній твір. При цьому […]...
- Зцілення любов’ю (життя і творчість Остапа Вишні) Остап Вишня ще за життя став легендарною особистістю. З вуст у вуста ие редавалися про нього бувальщини і небилиці. Часто-густо такі історії доходили І до самого письменника. Вишня ніколи не заперечував, тільки м’яко посміхат м у відповідь. Ще в двадцятих роках Майк Йогансен говорив, що всі українці поділяють и на дві частини. 99 % становлять […]...
- Брати Остап та Андрій у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” І. Вступ. “Ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі оті горді й міцні, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!” ІІ. Головна частина. Сини Тараса Бульби Остап і Андрій. 1. Навчання й виховання в бурсі, формування особистості: А) наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке […]...
- Карбышев Дмитрий Михайлович Карбышев Дмитрий Михайлович – генерал-лейтенант инженерных войск. Родился 26 (14 по ст. с.) октября 1880 года в Омске в семье военного чиновника. Русский. В 1898 году окончил Сибирский кадетский корпус, в 1890 году – Николаевское военно-инженерное училище (по первому разряду). В чине подпоручик назначен ротным командиром в Восточно-Сибирский саперный батальон, дислоцировавшийся в Манчжурии. Участник русско-японской […]...
- Тичина Павло Григорович Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в чернігівській бурсі, а потім – в духовній семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури – М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення семінарії вступив до Київського […]...
- Ставлення до природи у «Мисливських усмішках» Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його «Мисливських усмішках» гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу […]...
- Павло Тичина: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – «Ви знаєте, як липа шелестить», «О панно Інно…», «Гаї шумлять», «Подивилась ясно», «Скорбна мати», «Золотий гомін», з іншого – «Партія веде» та інші малохудожні твори, про […]...
- Доброзичливість та кумедність “Моєї автобіографії” Остапа Вишні Як відомо, людина без спогадів – людина без минулого. Для більшості з нас найприємнішими є спогади про дитинство. Саме від того, яким є той чарівний світ, залежить наше сприйняття тих чи інших явищ, людей, предметів. Ми звикли завжди вишукувати у фактах біографії великих людей щось інтригуюче, незвичайне або фантастичне. І дуже кумедним та дотепним словом […]...
- Павло Тичина найбільший модерніст того періоду Павло Тичина – один із найвидатніших українських поетів, рівних якому знайти дуже складно. Народжений у бідній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літературної громади, інтелігенції особисто та зсередини. Тичина бачив національне відродження, радянське будівництво, бачив мир і війни – і все те викарбувалося на сторінках його книг. Поет, який бачив Україну в найрізноманітніших її […]...
- Відповіді до теми: творчість Остапа Вишні /. Ким у дитинстві і юності мріяв стати Павло Губенко (Остап Вишня) і чому не здійснилися ці мрії? Родина Губенків була незаможною, але батько мріяв дати освіту всім дітям У шість років Павла віддали до початкової школи, бо хлопчик рано навчився читати і не розлучався з книжкою. Павло любив навчання і просив батьків віддати його […]...