Фольклор – система духовного життя народу

1 Етнічні особливості фольклору. (Кожен народ, кожна нація має неповторний характер, систему поглядів, уявлень, свою творчість. На формування своєрід­них рис, якими відрізняється кожна нація, впливають географічне розміщення країни, її історичний розвиток, заняття та ремесла людей. Це зумовлює різно­рідність, розмаїття, багатошаровість фольклорних традицій.)

ІІ. Основні світоглядні системи українського фольклору.

1. Дохристиянські вірування давніх слов’ян. (Давні слов’яни вірили в наяв­ність душі в явищах природи, речах та предметах

навколишнього світу, які постають як живі істоти. Вірування у зв’язок між людьми та окремими ви­дами флори і фауни породили тотемізм, а уявлення про надприродні влас­тивості предметів і поклоніння їм – фетишизм.)

2. Культи. (Давні слов’яни сповідували культ вогню, який міг зігріти, захис­тити людей, але міг і знищити житла та посіви. Люди молилися до овина – домашнього вогнища, приносили вогню різні жертви.

Культ води пов’язаний із значенням води в житті людини. Воду уявляли небесною силою, наділяли магічними властивостями. Щоб вона не завда­вала лиха, їй приносили жертви.

Культ грози пов’язаний

із поклонінням вогню і воді, адже гроза – це по­єднання цих двох стихій. Існував культ небесних світил, культ предметів, культ змія та багато інших. Люди вірили в силу всього, що їх оточувало, поклонялися живій і неживій природі приносили жертви, співали пісень, виконували ритуальні танці.)

3. Язичництво давніх слов’ян. (Релігія давніх племен з’явилася на основі культів і називається язичництвом чи поганством. Найдавнішими боже­ствами були Білобог і Чорнобог, що уособлювали собою добро і зло; Род, що об’єднував усю родину; Берегиня – матір усього живого; Сварог – бог неба; Дажбог – божество сонця і врожаю; Сімаргл – чорний крилатий пес, шо охороняє посіви; Ярило – бог весняного рівнодення; Велес – бог худоби; Вій – бог підземного царства; Перун – володар вогню, бог війни та багато інших.)

ІІІ. Християнство і його вплив на розвиток народної словесності. (У 988 році князь Володимир хрестив свій народ. Християнство принесло на Русь нову мораль: любов до єдиного Бога, до ближнього, негативне ставлення до язич­ництва, магії, чаклунства, поганських жертвоприношень, поклоніння силам природи та ін. На деякий час установилося двовір’я, а у фольклорі відбувся процес поєднання старого з новим, накладання християнської віри на місце­ві традиції.)






Народна пісня в наш час.
Фольклор – система духовного життя народу