Твір на тему: “Фольклор – невичерпне джерело духовного багатства”

Усна творчість нашого народу являє собою невичерпне джерело духовного багатства, величезну культурну і літературну скарбницю української мови. На мій погляд – це надзвичайне надбання, без якого неможливо уявити собі становлення і повноцінний розвиток сучасної літератури. І якби у когось з’явилися сумніви щодо самобутності української культури, найкращою відповіддю стала б творчість нашого народу.

Ще наші пращури, коли створювали прислів’я та приказки, прагнули відобразити в них всю накопичену мудрість і передати її у такому

вигляді майбутнім поколінням. У давнину люди жили в повній гармонії з природою, тому вони влаштовували свята і складали пісні, проводжаючи або зустрічаючи будь-яку пору року. Наприклад, чекаючи приходу весни, дівчата збиралися за селом на вигоні, і співами та танцями намагалися привернути увагу і прискорити прихід весни.

У народному фольклорі були присутні і релігійні мотиви, адже в давнину майже усі наші предки були віруючими. Для них існувало багато великих свят, про які теж складалися пісні, приказки і прислів’я. Одним з таких свят було, та й залишається по нині Різдво Христове. На це свято молодь ходила по хатам сусідів

та родичів і співала їм колядки. Така традиція існує й досі, але сьогодні свято Різдва відзначається частіше в селах, а ось у великих містах колядки майже не співають.

Незважаючи на те, що більшість людей у давнину були малоосвіченими, не мали змогу навчатися і ходити в театри, усі вони прагнули до поширення своїх знань, до підвищення культурного рівня і розвитку духовності. Підтвердженням тому теж може бути український фольклор, який у певний час доповнили ще і загадки. Це був гарний засіб інтелектуального розвитку людини.

Український народ по праву вважається одним із найбільш співучих у світі. Мабуть тому в українській народній творчості дуже багато різноманітних ліричних пісень. Для кожного свята, про кожну визначну подію і про кожну видатну людину складено багато пісень. Були пісні про любов і про роботу, про щастя і важку долю, пісні козацькі і пісні обрядові. Без цих пісень неможливо уявити український фольклор, без них неможливо уявити життя українського народу.

У широкому розумінні фольклор – це творчість, характерна для початкового етапу становлення української літератури, її найцінніша невід’ємна частина. Якісь фольклорні твори забуваються, а якісь дійшли до нашого часу майже без змін. І я вважаю, що зараз ще не пізно прикласти зусилля зберегти усну народну творчість і передати її нашим нащадкам. Адже у фольклорі відображено багато видатних історичних подій, відношення до них народу. І якщо ми втратимо минуле, відображене в піснях і інших народних творах, ми назавжди втратимо зв’язок з нашими предками і відмовимося від майбутнього.

Народна мудрість, яка накопичувалася століттями, може допомогти нам уникнути багатьох проблем у майбутньому. Якби ми більше цікавилися народною творчістю, ми б мали змогу розширити свій світогляд і підняти свою духовність на більш високий рівень. Зацікавленість людей усною народною творчістю, її мудрістю і красою, сприяє зростанню рівня національної самосвідомості, якого зараз нам, на жаль, дуже не вистачає.






Твір на тему похід у театр.
Твір на тему: “Фольклор – невичерпне джерело духовного багатства”