Духовна краса людини в оповіданнях Тимофія Бордуляка “Дід Макар”, “Перший раз”
Галицький священик Тимофій Бордуляк залишив по собі добру пам’ять серед своїх прихожаи. Та Україна пам’ятає його і як талановитого письменника, який написав прекрасні твори. Живучи поміж селянства, Тимофій Бордуляк добре пізнав його побут, працю, звичаї та повір’я. У своїх оповіданнях він правдиво й поетично показав життя українського села, з любов’ю створив образи простих трудівників. Скільки теплих почуттів викликає в читачів старенький дід Макар з однойменного оповідання Тимофія Бордуляка. Незважаючи на те, що він вже прожив
Катерина дуже скоро переконалася, в якій пригоді ставав для її діточок хлібець діда Макара. Вона віддячувала йому, як могла, і молилася за його здоров’я. Дідусь же, відчувши себе потрібним, “зробився якийсь моторний” і казав: “Аж тепер, на старість, чуюсь я цілком щасливим, коли маю про кого дбати, кого годувати”. Отже, краса людської душі – в її добрих вчинках, у допомозі людям, які потребують турботи і піклування.
В оповіданні “Перший раз” Тимофій Бордуляк знайомить нас із селянською дівчинкою Паранею, якій йшов чотирнадцятий рік. З любов’ю автор змальовує зовнішність селянки, “вона була хорошою білявкою, чорноокою, чорнобровою”. Параня відчувала радість, що нарешті її, як дорослу, візьмуть на жнива, що перший раз в житті вона “побіч матері омиється потом тяжкої праці”, і саме це буде переломом у її долі. На полі дівчина ані разу не перепочила, а ввечері, стомлена працею, з радістю розповідала, що нажала не гірше за дорослих. Автор милується своєю героїнею, бо вона прекрасна і своєю зовнішністю, і своєю чуйною доброю душею. Розповідаючи про надзвичайну працелюбність Парані, Бордуляк підкреслює, що ця риса вла-с. за всьому багатостраждальному українському народу.
Отже, на думку автора, людину роблять прекрасною працьовитість, чуйність, доброзичливість і щирість. Саме такими людьми захоплюється Бордуляк, зображуючи їх у своїх творах, які ми читаємо з радістю і захопленням.