Зустріч з весною (за поезіями Богдана-Ігоря Антонича)
Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава росте”. Мені теж здається, що я починаю рости тоді, коли приходить весна, росту разом із деревами, травою, різними квітами. А ще в поета таке прекрасне спостереження: зірки з’являються на небі навесні,
Ось наприклад, якщо дивитися на місяць крізь дерева, які ледь-ледь почали випускати бруньки, то справді він здається поділеним на шматочки: “на вільхах місяць розкльовують зозулі”. До речі, чому зозулі, адже вони прилітають пізніше за інших? Та тому, що зозулі своїм “ку-ку” віщують вік і підтверджують те, що весна – це життя, де все росте й буяє.
Схожі твори:
- Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. […]...
- Життєствердження в поезіях Богдана-Ігоря Антонича Богдана-Ігоря Антонича називають поетом-романтиком, поетом-мислителем. Що дає підстави для такого твердження? Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному техногенному світі: “Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич теж звіря сумне і кучеряве”. Поет вважав, що все на світі має свою душу, що має існувати […]...
- “…Співаю, тож існую'(мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди […]...
- Філософська лірика Богдана-Ігора Антонича (за поезіями “Автопортрет”, “Вишні”, “Дороги”) І. Антонич – непересічна постать в українській літературі. (Незвичний спосіб мислення у Богдана-Ігора ще в ранньому віці помітили батьки. П’ятирічним хлопчиком гуляв він із мамою у Віденському парку (родина нещодавно пере їхала до Відня). Матір на хвилинку відволікли, і хлопчик несподівано зник Мати в розпачі кинулася шукати сина, а хлопчик тим часом повернувся до дому. […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР (1909-1937) Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання […]...
- Поетичне осмислення єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання життя” (1931), “Три […]...
- Твір на тему: “Творчість Богдана-Ігоря Антонича” За своє нетривале життя, яке тривало всього 27 років, Богдан-Ігор Антонич зміг вписати своє ім’я в історію української літератури. Народився він на території тодішньої Австро-Угорщини в сім’ї греко-католицького священика, але пізніше сім’я переїхала у Львів, де майбутній поет навчався і багато спілкувався з україномовною інтелігенцією. Саме завдяки цьому він і почав творити українською мовою. Втім, […]...
- Твір на тему: “Життя – це найтрудніше із мистецтв” за творчістю Богдана-Ігоря Антонича “Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя прочанин”. Б.-І. Антонич Творча спадщина відомого українського поета Богдана-Ігоря Антонича є ще одним підтвердженням того, що справжній великий талант обов’язково реалізує усі можливості для того, щоб у найкоротший час пробитися через усі перепони і вийти на дорогу передових думок свого часу на […]...
- Урбаністичні мотиви в творчості Богдана-Ігоря Антонича Богдан-Ігор Антонич належить до когорти “забутих” письменників. Насправді, зовсім забути письменника, хоч як би це кому хотілося зробити, важко. Тоталітарна система не могла існувати вічно, усі імперії руйнуються рано чи пізно, і тоді світові відкриваються ті сторінки історії, які система чи імперія намагалася старанно приховати. Так відкрилися сторінки творчості Богдана-Ігоря Антонича. Творчість Антонича має одну […]...
- Твір на тему: “Дивосвіт поезії Богдана-Ігоря Антонича” Поезія Богдана-Ігоря Антонича – явище просто-таки унікальне і мало не єдине в своєму роді. Все це тому, що ця людина сама по собі була дивовижним мислителем і романтиком, який був шалено закоханий у природу і все живе оточуюче. При прочитанні творів цього автора дійсно складається враження про існування найвеличнішого дивосвіту – нашої природи. Перш за […]...
- Відповіді до теми: твори Богдана-Ігора Антонича та Осипа Турянського 1. Які основні віхи в житті Богдана-Ігора Антонича? Богдан-Ігор Антоннч народився 1909 року на Лемківщині в родині греко – католицького священика. Навчався в гуманітарній гімназії – єдиній на Лемківщині, де вчили також і українську мову. У 1928 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Впродовж п’яти років навчання вів активне життя в політичних і громадських […]...
- Религиозные мотивы в поэзии Богдана-Игоря Антонича “Его жизнь была короткая и высокая, как мост над узенькой штольней горной бездны. Тучи сомнения и уныния пеленали его не раз, но не помешали смелым мыслям философа и поэта переходить по нему, смотреть из него вокруг и искать взором днище мира”, – сказал о Богдане-Игоре Антониче Дмитрий Павлычко. Действительно, творчество Антонича – целостный, сложный и […]...
- Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Антонича «Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і тукани взором днища світу», – сказав про Богдана- Ігоря Антонича Дмитро Павлнчко. Творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Антонича У добу високого технічного прогресу ми все частіше зустрічаємося з фактами жорстокого і свавільного втручання людини в навколишнє середовище. Тому вкрай важливо кожному усвідомити, що ставлення суспільства до природи визначає життя майбутніх поколінь. Написані більш, як півстоліття тому, поезії Б.І. Антонича і сьогодні змушують задуматися над філософськими проблемами співіснування людини і природи. Поет переконаний, що […]...
- Мої роздуми про поезію Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – у всіх одна праматір, природа вічна, […]...
- Любові до краси рідного краю (за поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри) Упродовж багатьох століть люди намагалися відобразити природу на художньому полотні, фотографіях, у художніх творах. Багато видатних художників, музикантів, письменників, поетів написали безліч творів, в яких описували природу, закликаючи любити її, берегти, захищати від винищення. Серед українських поетів найближчі мені М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина. Кожен з них по-своєму бачив і тонко відчував велич і […]...
- Основні мотиви лірики Антонича Б.-І. Антонич Творча спадщина Богдана-Ігоря Антонича є свідченням того, що великий талант обов’язково зреалізує свої можливості за короткий час і проб’ється через перепони на дорогу передових думок часу, той шлях, який поєднує серце художника і серце його народу. Перша збірка віршів поета вийшла в світ у 1931 році, коли він після багатьох митарств навчався на […]...
- Урбаністичні мотиви у творчості Антонича У збірці Б.І. Антонича «Привітання життя» є вірш із промовистою назвою «Мурашник», що символізує місто. Похмура картина людського мурашника завершується пересторогою: Подумай мимохіть, як чобітьми є легко розчавити цілий світ. У вірші протиставляється село місту як природне й протиприродне. Ці мотиви знайшли своє продовження й розвиток в інших творах поета, особливо в його збірці «Ротації», […]...
- Моя улюблена річка (за поезіями Миколи Вінграновського) На мою думку, улюблена річка має бути в кожної людини. Чому? Та саме тому, що наша Україна має дуже багато рік, річок і річечок. І кожен із нас живе біля однієї з них. Усім відомий, наприклад, велетень-красень Дніпро, красуня Десна. Моя ж улюблена річка – це Ворскла. Вона по-своєму красива, її плеса подекуди виблискують таким […]...
- Моя зустріч із прекрасним Зустрічі з прекрасним… їх так багато трапляється в житті, проте лише деякі запам’ятовуються надовго. Нещодавно я відвідала обласний краєзнавчий музей, де відбулася виставка видатного художника Геннадія Олімпіюка. У залі музею, де розташувалась експозиція, вранці було зовсім небагато людей, і мені пощастило побути віч-на-віч із чудовими полотнами цього непересічного художника. “Людина і її душа” – таку […]...
- Моя улюблена пора року Моя улюблена пора року – весна, і я впевнена, що багато хто погодиться зі мною. Весна – час надії, щастя і кохання. Це час, коли природа прокидається від зимового сну. Сонце все вище піднімається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а все повільніше й повільніше згасають вечірні сутінки. Ліс починає шуміти. Таємничий […]...
- “І на оновленій землі…” (за поезіями Т. Шевченка) Сьогодні слава Тараса Шевченка росте з дня в день, а вдячність земляків стає безприкладною. Жоден народ не згадує своїх великих синів так сердечно, як українці Шевченка. У своїх творах Кобзар, ніби в чистому дзеркалі, розкрив образ страшної дійсності й славного минулого українського народу, щоб ми на цей образ дивилися і розуміли своє становище у світі […]...
- Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От […]...
- Зустріч із письменником Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, […]...
- Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Мабуть найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, дзвінкоголосий спів пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з […]...
- Чи може людина мати крила? (за поезіями “Чайка на крижині”, “Крила”) Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, ЇЇ призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку: Крига буйно ломилась у відкриті […]...
- Зустріч з Тарасом (твір-опис місцевості та пам’ятника на основі власних спостережень) Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, […]...
- Твір на тему: “Самсунг на зустріч знанням” Нинішній розвиток сучасних технологій робить отримання знань набагато більш зручним, комфортним і швидким, ніж коли-небудь раніше. Якщо в минулі століття навіть книга була доступна учням далеко не завжди, то сьогодні існує справжнє роздолля. До яких би знань не прагнув людина, вона може отримати їх у максимально стислі і швидкі терміни, якщо скористається різними технічними новинками […]...
- Похід Ігоря Святославича на половців Шкільний твір на тему “Похід Ігоря Святославича”. Весна 1185 року. Величезний, безкраїй, що поріс буйною травою, дикий степ. Безкінечні спадисті спуски до далеких рік. Сховані від очей чагарники і гаї по ярах. З усіх боків небезпека: степ належить тим, хто в ньому кочує, хто йде навесні з півдня, щоб захопити дітей, жінок, чоловіків, поживитися золотом, […]...
- Зустріч із Григорієм Сковородою (мої фантазії) У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів у гості до тітки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася то на городі, то коло курей. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць, там завжди було так затишно, привітно і красиво. …Підходжу до Сковородинівського […]...
- Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів (конфедерація – військово-політичне об’єднання, яке ставило […]...
- Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (за поезіями Ліни Костенко) Ліна Костенко – відома сучасна українська поетеса, твори якої вже зараз у світі вважають класикою української літератури. Здається, у світовій ліриці все сказано і про все, але ця жінка знайшла для себе поетичний ключ звичайнісінькими словами розкривати глибокі соціально – філософські питання. Пише поетеса вірші, на мою думку, лаконічно і свіжо. Як і чому Ліна […]...
- Безрадісне дитинство сироти (за поезіями Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”, “І золото! й дорогої…”) Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все життя. Безрадісне, сирітське дитинство постає […]...
- Зустріч з кобзарем Про кобзарське мистецтво чули в школі всі, дехто навіть може вгадати прізвища найвідоміших кобзарів, наприклад, Остапа Вересая ми Федора Кушнерика. А запитати в учнів, чи знають вони когось із кобзарів Харківщини, то я не впевнений, що можна від них почути прізвище хоча б одного. У кращому разі згадають Гната Хоткевича, який багато зробив для розвитку […]...