Моя зустріч із прекрасним

Зустрічі з прекрасним… їх так багато трапляється в житті, проте лише деякі запам’ятовуються надовго. Нещодавно я відвідала обласний краєзнавчий музей, де відбу­лася виставка видатного художника Геннадія Олімпіюка.

У залі музею, де розташувалась експозиція, вранці було зовсім небагато людей, і мені пощастило побути віч-на-віч із чудовими полотнами цього непересічного художника. “Людина і її душа” – таку б назву я підібрала до цієї виставки. Художник із величезним замилуванням слідкує за кожним порухом людського обличчя. Ось кілька портретів, де можна впізнати наших сучасників: їхні обличчя похмурі, чола вкриті зморшками. їм багато доводиться працювати, а ще важча праця чекає на них у майбутньому. Ось картина, яка зображує дві жіночі фігури. Мабуть, ху­дожник написав її не без впливу славетного Сальвадора Далі: примхливо задрапіровані жінки ніби намагаються піти з холста в протилежних напрямках, фоном для них слугує характерний золотаво-синій пейзаж. Десь поблизу від моря й неба сталася якась подія, про яку намагаються забути ці статечні персонажі.

Найбільше враження справила на мене картина, яка має назву “Зимовий сон”. Я приголомшено дивилася на вертикально розташований високий холст, три чверті якого зай­має тьмяне зимове небо, прикрашене блідим колом місяця. У нижній частині картини намальовано жіночу...

фігуру. Ге­роїня картини спить біля високого вікна, і сон її спокійний і красивий, навіть граційний, якщо так можна сказати про сон. Зразу за вікном видно дахи сусідніх будинків, геть укри­ті сніговою ковдрою. Де-не-де яскріють пізні жовтаві вог­ники, а на одному з дахів якийсь поодинокий ентузіаст зчи­щає сніг. Я не пам’ятаю картини, яка б справила не мене таке глибоке враження. Художник зумів передати всю гармонію затишку теплої оселі. Я б навіть назвала цю картину саме “Затишок”, проте Геннадій Олімпіюк мав на увазі щось більше, ніж просто побутовий комфорт. Усе ж таки худож­ник хотів показати нам велич і спокій зими, які так помітні вночі, коли мерехтять зірки й пливе крізь ріденькі хмари хитрун-місяць. Такої ось ночі й народжуються найчистіші й найкращі сни. Протягом такої безкінечної ночі може відпо­чити навіть дуже стомлена людина.

На жаль, на цій виставці не було в продажу репро­дукції картини талановитого художника. Я б з радістю повісила її у своїй кімнаті та дивилася на “Зимовий сон”, так вдало схоплений митцем, і всі мої печалі відлітали б з моєї кімнати – туди, де повільно дихає сніг і ледь колишуться високі димки над цегляними димарями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...