Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця”
Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції.
О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільшою мірою стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”.
Із великою прихильністю
Чудовий твір “Біжин луг” захоплює колоритними постатями дітей. Письменник передає мовою хлопчиків яскраві фольклорні оповіді, показує, як у селянському середовищі міфологічне мислення витісняєть ся елементами реалістичного світосприйняття.
Поетичне відтворення мандрівного паломництва як втечу від кріпацтва зображує Тургенєв у нарисі “Касян з Красивої Мечі”.
Письменник змальовує селян не тільки як покірливих рабів. У нарисі “Відлюдник” Тургенєв відтворює зростання незадоволення
Нарис “Живі мощі” був уперше надрукований у збірці “Складчина” на користь потерпілих від голоду селян Самарської губернії. Письмен ник показує мученицьке життя жінки-каліки, здатність її з християнсь кою покірністю і терпінням приймати тяжку долю і нести свій хрест.
Тургенєв уперше в російській літературі з великою художньою правдивістю показав багатство народної душі, талановитість простого народу, мужні характери людей, здатних зберегти почуття власної гідності, прагнення розвиватися, віру в краще життя. Читача приваблює широко відтворене життя суспільства, яскрава галерея чоловічих, жіночих та дитячих образів.
Письменник зображує “почуття природи”, сприйняття її людьми неписьменними і виявляє, що почуття у них таке ж сильне й красиве, як і у освічених людей, до яких належить оповідач. “Записки мисливця” – книга, яка приваблює читача вишуканістю мови – живопис ною і музичною.
Схожі твори:
- Зображення поміщиків і селян у збірці «Записки мисливця» Збірка нарисів «Записки мисливця», завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: «Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу». Ці слова найбільше стосуються оповідань «Бурмістр» та «Два поміщики». З великою […]...
- Образи кріпаків у збірнику “Записки мисливця” Тургенєва І. С Тема “Записок мисливця” – зображення російської провінції кінця 40-х років XІX століття. У збірнику надзвичайно широко описується сучасна російська дійсність: автор включає в оповідання етнографічні подробиці селянського побуту Орловської губернії, картини природи, різноманітні характери кріпаків, поміщиків, однодворців. Ідея “Записок…” – осуд кріпосного права, що суперечить природним законам природи. Головна увага автор приділяє зображенню різних представників […]...
- Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою кристалізацією. Вони не приходять, як […]...
- “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому вивченні щирий її масштаб, чи […]...
- Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” (1845), “Забуте село” (1855), “Школьник” (1856), “Міркування в парадного під’їзду” (1858), “Пісня Еремушке” (1859); із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” (1863) і “Залізниця” […]...
- Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення […]...
- Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського Практично всіх великих росіян писателей хвилювала доля передового чолостоліття свого часу. Ця тема знайшла своє відбиття у романі Тургенєва “Батьки й діти” і у романі Чернишевського “Що робити?” Головні герої цих произведений представляють новий тип передової молоді. По соціальному походженню Базарів, Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна – типові різночинці. Всі вони з дитинства привчені до праці, […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже […]...
- Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини «Сонячні кларнети» Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи («Розкажи, розкажи мені, поле…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Не бував ти у наших […]...
- Зображення життя й побуту селян у повісті Квітки-Основ’яненка “Маруся” У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість “Маруся” Г. […]...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті (“холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра”, селяни, що низько кланяються […]...
- Селянська тема в “Записках мисливця” – основа загального життя з її силами й стихіями Ця книга відкриває 1860-е роки в історії російської літератури, передбачає їх. Хоча із зовнішньої сторони це збірник оповідань і нарисів, внутрішній його мир глибоко епичен по своїй природі. Це не тільки й не стільки книга про російське селянство, скільки книга про російський національний характер, про живі й мертві стихії життя, що визначають національну долю. Книга […]...
- Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
- Зображення робітничого руху в повісті “Борислав сміється” Івана Франка Прозова спадщина І. Франка налічує 9 повістей і понад сто оповідань. Збагативши українську літературу кількісно, письменник насамперед збагачує її якісно, поглибивши ідейно-тематичні обрії, проблематику, жанрові можливості і художньо-стильові пошуки розповідної форми. І. Франко, за його словами, мав намір “змалювати нашу суспільність у різних її верствах”, і ці наміри були реалізовані у різнотематичних творах. Важливо, що […]...
- Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести […]...
- Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести […]...
- Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” В. Винниченко належить до письменників XX ст. Його збірка “Краса і сила” побачила світ у 1906 році. На цей час Російська імперія вже пережила революцію 1905 року. То тут то там вибухали селянські погроми. Це поки що були поодинокі вибухи, але вони готували грунт для майбутніх подій 1917 року. Оповідання “Салдатики!” є “малюнком із селянських […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” Збірка поезій І. Франка “Зів’яле листя” створювалася більше десяти років і вийшла в світ у 1896 році. Вона складається з трьох частин, образно названих жмутками. Це лірична драма, в якій оспівуються глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти. Його було звільнено з […]...
- Місце Тургенєва в літературі І. С. Тургенєв був характерним представником класичної російської літературної школи, що завжди ставила перед собою соціальні завдання й відігравала важливу роль у суспільному житті. Письменник по праву пишався своїми “Записками мисливця”, видання яких сприяло скасуванню кріпосного права. Його соціально-психологічні романи дуже впливали на російську суспільну думку, тому що письменник, за словами Добролюбова, “швидко вгадував нові […]...
- Образ нігіліста Базарова (за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) Роман Тургенєва “Батьки і діти”, що вийшов 1862 року, став не просто одним із кращих творів автора, а й одним із його романів, що найпалкіше обговорювалися та критикувалися. Причиною критики, різких висловлювань і звинувачень на адресу самого автора став створений ним образ головного героя – Базарова. Базаров – це герой інсаровського типу, який з’являється і […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами […]...
- Тема любові у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” як не можна краще розкриває вміння письменника вгадувати “нові потреби, нові ідеї, внесені в суспільну свідомість”. Носієм цих ідей у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Опонентом героя у романі виступає блискучий аристократ Павло Петрович Кірсанов. Однак це роман не тільки про зіткнення двох ідеологій, але й про взаємини […]...
- Твір на тему: “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні […]...
- Сатиричні мотиви у романі Тургенєва “Батьки й діти” Проблема й ідея роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти” укладені в самій його назві. Неминуче й вічне протистояння старшого й молодшого поколінь, обумовлене духом, що змінюється, часу, можна розглядати як у трагічному ключі (як зробив це, наприклад, Ф. М. Достоєвський у романі “Біси”), так і в сатиричному й навіть гумористичному. Можна сказати, що гумору […]...
- Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній […]...
- Людина й природа у творчості І. С. Тургенєва Є вагомі підстави для твердження, що в духовному світі тургеневского героя, почерпнутого письменником з “культурного шару” Росії 40 – 70-х років (9, с. 390), природа взагалі присутня в тім надзвичайному обсязі, що вона не займала навіть у героїв О. С. Пушкіна, М. Ю. Лєрмонтова й М. В. Гоголя. Чи випадково, що самим званням “співака природи” […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
- Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва «Батьки і діти» – не змалювання боротьби «батьків» і «дітей», які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. «Батьки» в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. […]...
- Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не […]...
- Жанрова своєрідність роману Батьки й діти Тургенєва І. С … із часів древньої трагедії ми вже знаємо, що теперішні зіткнення ті, у яких обидві сторони до відомого ступеня праві. І. С. Тургенєв По жанрі “Батьки й діти” (1861) – роман, але якщо розкривати жанрову своєрідність цього добутку, те це соціальний (ідеологічний) і психологічний роман. Тема роману “Батьки й діти” – зображення суспільно-політичної ситуації напередодні […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” V варіант Се розлука моя, невтишима тоска Се любов моя плаче так гірко. І. Франко Розтанув сніг, сонце лагідно посміхнулося до землі потягнулися до весняної блакиті неба біло-блакитні пелюстки перших квіток. Буйно зазеленіли дерева, зашепотіло їхнє листя про світлі мрії, про сподівання радісного життя. Так і юність-весна людського життя – поспішає назустріч долі та світу. Проминають у […]...
- Кірсанов і Базарів у романі Тургенєва “Батьки й діти” “Батьки й діти” – один з вічних добутків російської літератури. І не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але й тому, що у романі відбитий вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового й не завжди зрозумілого. І. С. Тургенєв створював свій роман “Батьки й діти” […]...
- Зображення робітничого страйку у повісті Івана Франка “Борислав сміється” Славетний український письменник Іван Якович Франко – син свого знедоленого народу. Він пройшов тернистими шляхами і став щирим радником робочого люду. Саме у повісті “Борислав сміється” відобразився часовий пласт, коли письменника зацікавила ідея марксизму, коли він ознайомився з творами К. Маркса та Ф. Енгельса. Спостерігаючи за життям робочих у світлі прочитаного, Іван Якович виступає проти […]...
- Як Д. І. Писарєв у статті “Базарів” захищає І. С. Тургенєва? Світоч критики повинен опромінювати, а не палити. Ш. Фавар Ряд статей про Базарове був написаний потім, щоб захистити й роз’яснити весь лад наших понять. Д. І. Писарєв У лютневому номері журналу “Російський вісник” за 1862 рік був надрукований четвертий роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Навколо роману розГорелася така запекла полеміка, який ні до, […]...
- Твір на тему: “Зображення українського побуту і звичаїв у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Колосальним всеохоплюючим оком України” назвав Івана Нечуя-Левицького Іван Франко. Творчість письменника справді заслуговує на таку високу оцінку. Нечуй-Левицький зумів подати портрет народу з усіма його позитивними і негативними рисами. З одного боку, – великі моральні потенції народу, а з іншого, – змізерніння натури людини, яка перебуває в несприятливих умовах. Пошуки джерел моральної чистоти людини з […]...
- Образи селян у повісті “Fata morgana” Коцюбинського Михайло Коцюбинський – один з найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Він написав багато чудових творів, але повість “Fata morgana” – найвищий творчий злет письменника. У центрі твору історія людської душі з її драмами і катастрофами, людського духу, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує, піднімається і пливе в повітрі, наче хліборобські думи, […]...
- Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря” З найбільшої виразністю особливості прози автора виявилися в “Записках лікаря” – добутку, над яким Вересаєв працював з 1892 по 1900 рік. У літературі того років, мабуть, жодне добуток не викликав такий жаркої полеміки. Офіційна медична преса дорікала автора в тім, що його правдиве оповідання про сучасний стан охорони здоров’я нібито підриває авторитет медицини. Для передової […]...
- Коротка характеристика добутку Муму Тургенєва І. С Жанр цього добутку – оповідання. Зав’язка. У Москву привезли із села глухонімого Гарасима. Він став двірником у барині. Розвиток дії. Самодурство барині ламає долю Гарасима. Спочатку селянина зривають із землі, привозять у місто, змушують робити далеку йому роботу. Потім по примсі барині видають Тетяну, що полюбилася Гарасимові, заміж за п’яницю Капітона Зрештою позбавляють Гарасима єдиної […]...