Чи має людина право на помсту?


Особистість народжується одночасно з діяльністю: на добро або на зло. Тому бувають особистості зі знаком плюс, а бувають – зі знаком мінус. Ті люди, які нічого не роблять, щоб позбутися своїх “мінусів”, стають на шлях злочинності. Що таке злочинність? Це – діяльність людини, що порушує встановлені норми, закони; недозво-лена діяльність. На мою думку, злочинність іде від нетерпимості, нелюбові, заздрощів, обману, злопам’ятства, помсти.

Біблійська мудрість гласить: “Люби ближнього і прощай усі кривди”. А тому я вважаю, що помста – це великий гріх людини, який може привести до злочину. Людина, на мою думку, не має права на помсту, бо народжена для любові. Люди повинні прощати один одному, тоді у їх стосунках не залишиться місця для помсти. Щодо смертної кари, то я вважаю, що ніхто не має права забирати життя у людини. А тому, мабуть, не буде однакової відповіді на цю проблему. Історія показує, що смертна кара не сприяла подоланню злочинності в різні часи. А тому це не вихід і сьогодні. І вихід я вбачаю тут один – у високій духовності людей. Тільки високо духовна особистість здатна прощати, відповісти на зло добром, позбутися страху, відкрити своє серце для любові і нести її людям.

Особистістю є кожна людина. Діяльність людини, як стверджують психологи, буває відтворювальною і творчою. Відтворювальна діяльність – це підготовка до

творчості, необхідний її елемент, що характеризується накопиченням фактів і даних, необхідних для майбутньої творчості. А що таке творчість? Найпоширеніша думка: творчість – це народження чогось нового, пов’язаного з перетворенням практичного досвіду людини. Є люди обдаровані, наділені Божою іскрою, які володіють великим талантом,- це люди, які постійно працюють над удосконаленням своїх можливостей, і в цьому їх творчість. Така творча людина – це професіонал своєї справи, високорозвинена, духовно багата особистість, що створює духовні чи матеріальні цінності людства. Але творчих і талановитих людей у світі значно менше, ніж творчих і працьовитих. Бо, на мою думку, творчість можлива і в буденному житті простої людини. Я вважаю, що і домогосподарку, яка влаштувала в домі чарівний лад, можна назвати людиною творчою. І садівник, який вирощує нові сорти рослин,- творча людина. За роки навчання в школі я не раз чула “творчий учень”, “творчий учитель”. То ж яку людину називають творчою? Творча людина та, яка вносить елементи нового, яка удосконалює, розвиває, збагачує себе і оточуючу дійсність. Це людина, яка здатна творити.

У складний і важкий час ми живемо. Може, саме через це втрачаємо такі риси національного характеру, як гостинність, милосердя, співчуття. А цього так бракує нашим стареньким дідусям та бабусям. Мені буває соромно проходити переходами метро, бо там багато людей похилого віку просить милостиню. Це значить, що вони нікому не потрібні: ні державі, ні рідним. Віддавши свої сили розбудові держави і вихованню дітей, вони опинилися за межею бідності. Раніше до старих людей відносилися з більшою повагою. Недарма говорили: “Поки діда, поки і хліба; поки баби, поки і ради”. Навіть, якщо дідусь вже не злізав з печі, від нього можна було почути багато повчального і корисного. Для дітлахів він був невичерпним джерелом захоплюючих оповідок, небилиць, казок. Бабою дорожили навіть більше, ніж дідом. Вона була суворим охоронцем норм моралі, святкової звичаєвості, сімейних традицій. її присутність і за святковим столом, і на сімейних радах зміцнювала родину, робила її багатою, духовнішою.

Сподіваюся, що і мої ровесники, люди третього тисячоліття, з такою ж шанобою і повагою будуть відноситися до людей похилого віку.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Фальшиві цінності.
Чи має людина право на помсту?