Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря”

З найбільшої виразністю особливості прози автора виявилися в “Записках лікаря” – добутку, над яким Вересаєв працював з 1892 по 1900 рік. У літературі того років, мабуть, жодне добуток не викликав такий жаркої полеміки. Офіційна медична преса дорікала автора в тім, що його правдиве оповідання про сучасний стан охорони здоров’я нібито підриває авторитет медицини. Для передової ж медичної громадськості книга Вересаєва стала настільної

Щоденникова форма “Записок” містила в собі й глибоко інтимні роздуми автора, і серйозні міркування

про проблеми медицини й охорони здоров’я, і художні замальовки великої вражаючої сили, і елементи цивільної публіцистики, і соціально значимі узагальнення. Серед письменників, що зустріла “Записки” з “більшим схваленням”, за свідченням Вересаєва, був Л. Толстой

“Постараюся писати всі, нічого не приховуючи, і постараюся писати щиро”,- говорить Вересаєв, починаючи свої “Записки”. Ця теза, зведена в художній принцип (до речі, близький до деяких висловлень Л. Толстого), визначає важливу особливість всієї книги – нещадний суд над демагогією в офіційному громадському житті, над безглуздістю

такого пристрою суспільства, коли “бедние хворіють від нестатку, богатие – від достатку”.

Уперше герой-оповідач – як завжди у Вересаєва, чесний демократично мислячий інтелігент-показаний у його плідній роботі, у спілкуванні з народом. Висновки, до яких приходить автор, вивчаючи життя,- гостро викривальний-викривальну-викривальне-викривальна-соціально^-викриААльні: “…Виявлялося, що медицина є наука про лікування одних лише багатих і вільних людей. Стосовно всім іншим вона була лише теоретичною наукою про те, як можна було б вилікувати їх, якби вони були багаті й вільні”. Герой-оповідач, що спочатку харчував ілюзії про можливості класової гармонії, незабаром переконується, що “виходом отут не може бути той шлях, про яке (він) думав”, що вихід – тільки в насильницькій заміні існуючого ладу новим

“Записки лікаря” становлять інтерес і для сучасного читача, зокрема тим, що там поставлено багато роблем лікарської етики, що письменник оцінює свого героя не із професійною-професійній-вузької-професійної, а із суспільно-етичної точки зору. Гуманізм лікаря – явище суспільне, затверджує Вересаєв. Якщо ти лікар, ти повинен насамперед боротися за усунення тих умов, які “роблять (твою) діяльність бессмисленною й бесплодною; …повинен бути суспільним діячем у самому широкому змісті слова, …повинен боротися й шукати шляхів, як провести свої вказівки в життя”.

Після виходу “Записок лікаря” письменником зацікавилося міністерство внутрішніх справ. В одному з доносів повідомлялося, що отриманий гонорар автор “Записок” віддає “на революцію”. У ці роки Вересаєв уже користувався славою одного з ведучих росіян письменників. Він близько зійшовся з літераторами “Середовища” і незабаром примкнув до товариства “Знання”. Трохи пізніше (903) Вересаєв напише легенду “Зірка”, що нагадує в деяких епізодах горьковскую “Бабу Изер-гиль”. Роль А. М. Горького в ідейно-творчій еволюції Вересаєва в той час була особливо значною

Перше схвальне відкликання Горького про Вересаєва ставиться ще до 1899 року. В 1900 році Горький пише Вересаєву про свою симпатію й повагу до нього як до людини й письменника. Але найбільший інтерес Горького викликала повість Вересаєва “На повороті” (1902).

“Мені хочеться сказати Вам, дорогою Вікентій Вікентійович,- писав йому Горький, прочитавши першу частину повести,- дещо про ту радість, що викликало в мене початок Вашої нової повісті. Славна річ! Я прочитав з жадібністю й по двох разу сцени купанья й прогулянки назустріч хмарам. Здорово це, весело, бадьоро, збуджує бажання обійняти Вас міцно, і – головне – вчасно це, саме в пору, саме Ви пишете про ті, про кого треба писати, для кого треба, і про те, про що треба” .

Відзначаючи актуальність, своєчасність повести А. М. Горький указав на основне її достоїнство – “підвищений настрій”, викликане відчуттям революційної бури, що насувається






Будь твердим в лиху годину поміч скривдженим давай.
Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря”